З усіх можливих інноваційних технологій в Україні приживаються передусім ті, що вирішують питання безпеки чи контролю. Йдеться про відстеження техніки, запобігання викраденню пального, ЗЗР чи посівного матеріалу…
Якщо в усьому світі аграрії прагнуть підвищити ефективність процесів сільгоспвиробництва бодай на кілька відсотків, то в Україні вона може зрости мало не на третину. І це пов’язано не тільки з цільовим використанням матеріально-технічних засобів, що раніше «списували наліво». Передусім — мова про дотримання технологічної карти та європейських стандартів господарювання. Спитаєте, чому саме європейських? Та тому, що тамтешні фермери збирають удвічі вищі врожаї, ніж наші на чорноземах. І навіть якщо власники агробізнесу (а часом ще й топ-менеджмент) зацікавлені в підвищенні ефективності своєї справи, то тих, хто цьому перешкоджає, в десятки разів більше.
Уявімо собі середньостатистичне господарство, що засіяло поле певною культурою з узгодженою технологічною картою. Контролюючи проведення запланованих операцій, агроном об’їжджає й оглядає посівні площі. Часом у процесі бере участь керівник підприємства, а то й навіть власник. От тільки пройти кожне поле по діагоналі, особливо, коли таких гектарів у тебе щонайменше тисяча-півтори (а в середньому на одного агронома в Україні припадає до 2000 гектарів), — ще та проблема. А тому зазвичай обмежуються оглядом з узбіччя, а ситуацію з посівами в центрі чи на іншому кінці поля не фіксують (особливо, якщо туди навіть машиною під’їхати складнувато). Ефективність такої роботи, як і всі негаразди, покажуть жнива. Та, як показує практика, коли доходить до збору врожаю, будь-яким проблемам виконавець обов’язково знайде аргументоване виправдання. Найпоширеніші — «не вродило» та «погода зашкодила»…
Інша справа — панорамне бачення, яке дають керівникові господарства інноваційні технології. Зокрема, дрон показує об’єктивну картину «з повітря», не пропускаючи жоднісіньких деталей. Логічно припустити, що наявність такого контролю допоможе з трудовою дисципліною та кадровими питаннями. Проблеми з посівами тепер цілком реально виявити оперативно. Протягом сезону багатьом із них ще можна запобігти, а головне, зіставивши дані дронів із треками техніки, історією обробки полів і даними виконавців робіт на цих ділянках, можна об’єктивно встановити, хто має відповідати за помилки.
Ситуація ще більше змінюється, щойно технологією дронів починають послуговуватися не лише керівники, а й агрономи. Коли вони отримують доступ до інформації, що регулярно обновляється, й беруться за самостійні обльоти, об’єктивний оперативний моніторинг і контроль території на 2000 га стає реальністю. Жодну з проблемних зон не буде пропущено, а продуктивність персоналу виросте в рази.
Нині дрони застосовують переважно для контролю. Втім, це ще й інструмент зі збору точних статистичних даних дистанційного зондування землі. Такі безпілотні літальні апарати здатні виконувати функцію картування ділянок для детального обмірювання полів, створення точних контурів й оцінювання оброблюваної ділянки з урахуванням рельєфу. До того ж вартість таких робіт суттєво нижча за супутникові обмірювання та зіставна з наземним контурним об’їздом полів. Окрім цих функцій дрони зі спектральним обладнанням допомагають дистанційно визначити потребу полів у мікро- та макроелементах. Визначені ними точні контури ділянок із різними характеристиками ґрунту беруть за основу для побудови карт диференційного внесення добрив чи для виконання посівних робіт зі змінюваною нормою висіву. В майбутньому дрони зможуть замінити лабораторії, проводячи біохімічний аналіз рослин на основі спектральних даних.
Оскільки технології дедалі стрімкіше розвиваються, це відбивається й на ціні безпілотних літальних апаратів. Якщо два роки тому комплект обладнання для агро- моніторингу (дрон, додаткові акумулятори, автомобільні зарядні пристрої, фільтри тощо) коштував близько 3000 дол., то вже сьогодні його можна придбати вдвічі- утричі дешевше. За бажання дрон можна вдосконалювати, збільшуючи його радіус дії чи під’єднуючи тепловізори або спектральні сенсори.
Застосування технології, залежно від інтенсивності, обходиться в середньому з розрахунку 1,5-2,5 дол./га. Ціна не залежить від того, чи це купівля обладнання, чи замовлення агропослуг. Важливо також зважити, що до вартості проекту, який реалізовується на базі підприємства, додаються витрати на транспорт, зарплати пілотів і вартість організації робочих місць.
NOTA BENE
Дрон — це лише один з інструментів точного землеробства. Важливо, щоб разом із процесом збору й аналізу інформації на підприємстві було створено умови для використання цих даних і реалізації відповідних рекомендацій.
Валерій Яковенко, співзасновник Drone.Ua
газета “АгроМаркет”, жовтень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
