Які елементи критично важливі для живлення озимого ріпаку

Для формування високої врожайності озимого ріпаку важливо забезпечити рослини не лише азотом, фосфором і калієм, а й достатньою кількістю мезо- та мікроелементів. Особливу роль у живленні культури відіграють магній, сірка, бор, марганець і молібден.

Про це у статті «Поле чекає на ріпак» у журналі The Ukrainian Farmer пише Оксана Стельмах (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН).

За її словами, потреба озимого ріпаку в магнії становить 40-50 кг/га. Цей елемент забезпечує збалансоване живлення рослин, сприяє кращому засвоєнню інших поживних речовин і покращує надходження фосфору. За дефіциту магнію ефективність фосфорного живлення суттєво знижується.

Не менш важливою для культури є сірка, потреба в якій становить 10-15 кг на кожну тонну насіння. Ріпак активно засвоює цей елемент протягом усього періоду вегетації, однак найбільша потреба виникає від початку формування стебла до зав’язування стручків. При цьому рекомендована доза внесення сірки має становити приблизно чверть від норми азотного живлення.

Серед мікроелементів ключове значення має бор. Найефективніше проводити підживлення ним у період від утворення бутонів до початку цвітіння, коли рослини найбільше потребують цього елемента.

Важливу роль у розвитку культури також відіграє марганець. Найбільша потреба в ньому припадає на фазу бутонізації. Він бере участь у фізіологічних процесах рослини та сприяє підвищенню її стійкості до хвороб.

Крім того, для озимого ріпаку важливим є молібден, який покращує асиміляцію азоту, підвищуючи ефективність азотного живлення та сприяючи повноцінному розвитку рослин.

Раніше ми писали, як урожайність озимого ріпаку залежить від забезпечення різними поживними елементами.