Пізня сівба кукурудзи підвищує ризик ураження летючою сажкою у 3-4 рази

Проростки кукурудзи чутливі до летючої сажки на ранній стадії розвитку рослини, тому основна маса рослин заражається в ґрунті під час проростання насіння до появи сходів на поверхні ґрунту. Інколи зараження рослини відбувається до фази утворення на ній семи-восьми листків, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Оптимальна температура для проростання теліоспор і розвитку хвороби – 28-30 ºС, вологість ґрунту – 70%. Основне джерело інфекції – уражені спорами ґрунт і насіння. Ґрунтова інфекція є більш життєздатною, тобто існує довше за насіннєву.
Протягом року проростають не всі теліоспори гриба, частина їх у нерозпорошеному стані може зберігатися в ґрунті до 5-8 років, що слід враховувати під час складання сівозміни і розробки захисних заходів. Найбільш тривалий період інфекція зберігається в орному шарі ґрунту на глибині 20-30 см.
Ступінь ураження багато в чому залежить від часу посіву кукурудзи. За оптимальних строків сівби ураженість рослин летючою сажкою в 3-4 рази менша, ніж за пізніх посівів. Гриб заражає переважно за підвищеної температури, тому захворювання поширене в районах із теплою весною і спекотним літом.
Розвитку хвороби сприяють такі чинники: монокультурність, пізні строки сівби, тепла весна, підвищена температура і помірна вологість ґрунту в період проростання зерна кукурудзи, посушливе спекотне літо. Ущільнення ґрунту і посуха також сприяють розвитку цієї хвороби. Заглиблення посіву кукурудзи теж є одним із основних чинників збільшення ураженості посівів.
Читайте також: Летюча сажка кукурудзи контролюється тільки протруйником насіння.