Агрономія

Як урожайність озимого ріпаку залежить від забезпечення різними поживними елементами

Як урожайність озимого ріпаку залежить від забезпечення різними поживними елементами

Рівень забезпеченості озимого ріпаку поживними речовинами безпосередньо впливає на зимостійкість рослин, їхню стійкість до хвороб і шкідників, а також на майбутню врожайність. Для формування 1 тонни насіння ріпак використовує 50-62 кг азоту, 24-34 кг фосфору та 40-60 кг калію.

Про це у статті «Поле чекає на ріпак» у журналі The Ukrainian Farmer пише Оксана Стельмах (Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН).

Водночас потреба культури в кальції, магнії, борі та сірці у 3-5 разів вища, ніж у зернових. Із ґрунту рослини засвоюють лише 15-25% необхідних поживних речовин, тому ефективна система удобрення є одним із ключових елементів технології вирощування.

Найбільший вплив на формування врожаю має азот. Восени його рекомендують вносити лише на дуже бідних ґрунтах у нормі до 40 кг/га, адже надлишок азотного живлення, особливо на ранніх і загущених посівах, знижує зимостійкість рослин.

Після відновлення весняної вегетації потреба ріпаку в азоті різко зростає. Найвищу ефективність забезпечує триразове внесення добрив: 20-30% норми – по мерзлоталому ґрунту, 40-50% – через 2-3 тижні, ще 10-20% – через 2-3 тижні після другого підживлення. Для отримання врожайності 4,5–5,0 т/га необхідно забезпечити внесення 180-230 кг азоту на гектар.

Не менш важливим елементом живлення є фосфор. Ріпак засвоює його ефективніше, ніж зернові культури. Фосфор сприяє формуванню потужної кореневої системи, підвищує насіннєву продуктивність і прискорює достигання рослин. Фосфорні добрива рекомендують вносити під основний обробіток ґрунту. Для формування врожаю на рівні 4,5-5,0 т/га необхідно внести 90-120 кг/га фосфору в діючій речовині.

Калійні добрива теж уносять разом з основним обробітком ґрунту – найбільшу потребу в них ріпак виявляє в період осіннього розвитку. На багатих калієм ґрунтах уносять 90–120 кг/га, на бідних
ґрунтах – 150-180 кг/га. Достатня кількість калійних добрив підвищує стійкість рослин ріпаку до несприятливих погодних умов, пошкоджень хворобами та шкідниками, посилює нектароутворення, що приваблює на посіви бджіл, а це сприяє повнішому запиленню квіток і підвищенню врожаю.

Раніше ми писали, які оптимальні строки сівби озимого ріпаку за низького забезпечення міндобривами.