Як визначають ефективність добрив в «Епіцентр Агро», – досвід
Для визначення ефективності добрив під культурами в ГК «Епіцентр Агро» закладали мережу дослідів щодо різних способів унесення добрив – різних формул і в різних комбінаціях. Почали з випробування на соняшнику та кукурудзі різних марок добрив, різного співвідношення калію й фосфору, і потім це частково комбінували з РКД, з різними нормами азоту. Робили це протягом 2-3 років.
Про це пише Павло Янін, керівник відділу агрохімічних досліджень компанії «Епіцентр Агро» у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer.
«Що нам це дало? Якщо дивитися по кукурудзі: у різні роки кількість опадів була різною, відповідно, і ефективність азотних добрив була різною. Якщо 2019 року 150 кг азоту було окупною нормою добрив за тодішніми цінами, то 2020 рік був посушливим, і окупна норма була 120 кг азоту в Київській області»,
– зазначив Павло Янін.
За його словами, мережа експериментів із живленням по господарству дозволяє визначити для конкретних природно-кліматичних умов, які норми добрив будуть найефективнішими у врахуванні поточної ціни на добрива і прогнозованої ціни майбутнього врожаю. Завдяки математичним моделям можна оцінити ефективність використання того чи іншого живлення тією чи іншою культурою.
Щодо ефективності використання азотних добрив кукурудзою, пік використання – 53-54%, це приблизно 120-130 кг/га. Після такого піку врожайність у цій групі полів уже не ростиме. Тому в плануванні, знаючи ці вихідні умови, можна визначити оптимально ефективну систему живлення.
«Один із наших наступних експериментів щодо системи живлення – внесення основних добрив NPK 7-21-21 під кукурудзу. Природний потенціал урожайності (без NPK, але з азотними добривами) – 92 ц/га. За використання на гектар 100 кг NPK 7-21-21 ми отримали близько 13 ц прибавки врожайності. Таким чином, розуміємо, на який додатковий урожай ми можемо розраховувати у цьому регіоні за застосування NPK, і чи окупним він буде за поточної ціни на добрива і на зерно»,
– додав фахівець.
Нагадаємо, «Епіцентр Агро» напрацював ефективну методику поділу полів на агровиробничі групи.