Як формують структуру посівів у ПП «Золота Нива» на Тернопільщині
ПП «Золота Нива» на Тернопільщині обробляє понад 1,5 тис. га угідь, на яких вирощують сім-вісім сільгоспкультур: пшеницю, кукурудзу, сою, соняшник, озимий ріпак, ярий пивоварний ячмінь і цукрові буряки. Тут не тасують сівозміну на користь тієї чи іншої культури, що «вистрелила» попереднього сезону. Як свідчить досвід господарства, щороку якісь культури себе показують краще, а якісь гірше, і немає сенсу вгадувати.
Про це пише заступник директора ПП «Золота нива» Роман Шнуровський у журналі The Ukrainian Farmer.
«Цукрові буряки стали для нас рятівною культурою як торік, так і позаторік. На цю сировину утримується непогана стабільна ціна та попит. Тому солодкі корені нині вирощувати вигідно. Під цю культуру відводимо приблизно 15% оброблюваних площ, а врожайність може становити 60–70 т/га, а іноді й більше, як у сезоні-2023. Здавалося б, найлогічнішим було б розширити площі під посівами цукрових буряків у новому сезоні й отримати додатковий прибуток, який був би дуже не зайвим. Але, на мою думку, до справи слід підходити зважено. Рік на рік не доводиться, і, скажімо, кілька років тому ця культура не була високорентабельною. До того ж цьогоріч, за моїми спостереженнями, цукрові буряки будуть сіяти ледь не всі, а отже, невідомо, що буде з попитом і ціною», – зазначив Роман Шнурвський.
Ще одна культура, що, за його словами, забезпечує непогану прибутковість, – це озимий ріпак. Торік він у господарстві особливо вдався, бо випадали рясні своєчасні дощі. Та, з іншого боку, якщо вирощування цукрових буряків – це найвищий пілотаж як за складністю, так і витратами на гектар, то наступним у цьому переліку є озимий ріпак.
Під цю культуру потрібно дати значну кількість добрив, вона потребує багаторазових своєчасних хімічних обробок дорогими препаратами тощо. Якщо не складуться підхожі погодні умови чи десь загаятися, то ріпаку може взагалі не бути.
Далі в рейтингу прибутковості в господарстві – соя та соняшник, але з огляду на примхливість сої та деякі проблемні моменти по соняшнику тут справа дуже тонка.
«З кукурудзою ситуація має не вельми привабливий фінансовий вигляд, але ми все ж отримали певний «плюс». По-перше, завдяки високій урожайності. По-друге, завдяки тому, що маємо власну сушарку й вчасно довели зерно до базової вологості. І, нарешті, тому, що знайшли хорошого покупця на нашу кукурудзу. Найгірша справа – з пшеницею, рентабельність вирощування якої є від’ємною. Це загальноукраїнська тенденція, і поки що мусимо із цим миритися, адже від цього залежить продовольча безпека держави та нормальна сівозміна», – додав аграрій.
Нагадаємо, на думку Романа Шнуровського, єдиним раціональним напрямом економії ресурсів є точне землеробство.