В НААН дали поради щодо підживлення посівів

За рекомендацією науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН весняний догляд за посівами необхідно починати з визначення густоти рослин на час відновлення весняної вегетації та їх загального розвитку.

Про це повідомляє прес-служба НААН України.

При визначенні критеріїв пересіву (підсіву) потрібно враховувати попередника, рівень родючості грунту, стан його зволоження, стан рослин та сорт.  Якщо  наявність на квадратному метрі посіву не менше 200-250 розкущених рослин, а у фазі «2-3 листки» – 320-350 рослин з усіма ознаками життєздатності такі посіви варто залишити. За таких умов може сформуватися 450-525 продуктивних пагонів, що дасть можливість  отримати 45-65 зерен на рослині,  за маси 1000 зерен – 32-38 г отримаємо  біологічний врожай на рівні 5,8-6,5 т/га.

Перша норма внесення азоту має бути достатньою і максимально ранньою, що сприятиме швидкій регенерації листкової поверхні та дасть старт утворенню додаткових пагонів. Найголовніше завдання – якомога ефективніше використати зимову вологу, яка з наростанням температури буде швидко втрачатись. Особливо це стосується внесення сухих гранульованих форм азотних добрив.

З метою одержання високої врожайності та якості зерна потрібно вносити сірку. Кількість сірки можна розрахувати за співвідношенням 1/8 до загального виносу азоту, тобто якщо загальна потреба 210 кг азоту/га,  то сірки потрібно 210/8=26 кг/га. Сірку можна внести у вигляді сульфату магнію гранульованого або кристалічного (30 % сірки) = 90 кг/га або сульфату амонію (21 % азоту та 24 % сірки) – 26/0,24=110 кг/га. Азот, фосфор, калій, сірка, магній, кальцій — 6 основних елементів для озимих культур.

Прояв дефіциту сірки схожий до нестачі азоту, оскільки ці елементи входять до складу білків. Проте, за дефіциту азоту першими починають відмирати старі листки (реутилізація в молоді органи), а за нестачі сірки — молоді листки, оскільки зі старих органів цей елемент не реутилізується. 

Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано планувати використання при цьому підживленні сечовини – при низьких температурах азот з цього добрива повільно засвоюється рослинами і має значні втрати. Якщо внести амідну форму азоту, що міститься в карбаміді, на сухе поле з вітром і сонцем, ефекту не буде, втратимо азот у вигляді аміаку. Адже дуже важливо, щоб карбамід одразу розчинився і рівномірно розподілився на верхньому шарі ґрунту. Необхідно пам’ятати, що амідна форма азоту для кореневого живлення – це азот «на завтра», тому карбамід відмінне добриво для полів, де пшениця вже розкущилася.

Нагадаємо, науковець назвав особливості підживлення ярого ячменю цього року на півдні.