Спосіб сівби впливає на виживання озимої пшениці у зимовий період

Існує певна залежність кількості загиблих рослин пшениці озимої від умов, що склалися за вирощування по різних попередниках і способах сівби. 

Про це свідчать результати трирічних польових дослідів, які проводили протягом 2015–2018 рр. на Генічеській дослідній станції ДУ ІЗК НААН України. Під час них застосовувалися традиційний і прямий способи сівби, а попередниками були чорний пар, сорго на зерно та соняшник.

Аналіз показників випадіння рослин свідчить, що найбільший відсоток виявлено по чорному пару й на варіантах із традиційною сівбою по непарових попередниках у зимові періоди 2015/16 та 2016/17 років. 

У результаті проведених досліджень зазначених чинників було встановлено переваги прямого способу сівби над традиційною технологією по непарових попередниках.

Кількість зібраного зерна з одиниці площі по чорному пару за традиційної системи сівби становила 5,30 тонн/га, а за прямої була вищою й дорівнювала 5,43 тонн/га. 

Значно менша врожайність через дефіцит вологи на перших етапах розвитку пшениці озимої, і особливо в період проходження фази наливу зерна відмічена після соняшнику та сорго на зерно на аналогічному фоні мінерального живлення за традиційної та прямої сівби і становила 3,4 і 3,48 та 3,62 і 3,69 тонн/га відповідно.