Широка сівозміна поліпшує фітосанітарний стан посівів і зменшує хімічне навантаження – агроном

У господарстві «Злагода» на Вінниччині на 1100 га вирощують озимі пшеницю та ріпак, ярий ячмінь, кукурудзу, сою, соняшник, горох, просо й цукрові буряки. Донедавна вирощували гречку, але через брак попиту на зерно цього року культуру вперше не посіяли, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Таку широку сівозміну агроном господарства Олег Хлищиборщ пояснює не лише намаганням зробити виробництво рентабельним і диверсифікованим, а й поліпшити фітосанітарний стан посівів, зменшивши на них хімічне навантаження.

«Колись я був на тренінгу компанії «Байєр». Так от навіть у цій хімічній компанії в боротьбі з хворобами на перше місце ставили сівозміну. Запам’яталося, як лектор поставив нам запитання: «Який бачите захист озимої пшениці відповідно до ваших умов вирощування?» Слухачі почали розповідати кожен про свою схему захисту в різні фази розвитку культури. Він усе вислухав, після чого написав на дошці велику букву С – сівозміна. Потім дописав обробіток ґрунту й робота з рослинними рештками. І тільки після цього хімічний захист, живлення тощо. То ми так і намагаємося працювати. Звісно, від хімічного захисту відмовитися неможливо – хвороби й шкідники нікуди не діваються, бо поля в нас суміжні. Однак проблеми менші, зокрема із західним кукурудзяним жуком, зі склеротиніозом»,

– розповів Олег Хлищиборщ.

Нагадаємо, науковці розробили 6–7–8-пільні сівозміни для диверсифікованих господарств.