Ріпак озимий потребує до 80% азоту до початку цвітіння

До 80% азоту, засвоюваного ріпаком озимим навесні, припадає на період від початку відновлення весняної вегетації до цвітіння. Під час формування стручків ріпак використовує азот із кореня й стебла, оскільки у цей час з ґрунту його засвоюється мало.

Про це у статті «Бути в нормі» у журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор (Уманський національний університет).

Для формування високої врожайності достатньо, щоб до стеблування рослини засвоїли 120 кг/га азоту. При цьому стимулювати ріпак до надмірного засвоєння азоту недоцільно, бо він утворить багато листкової маси, бічні пагони утворюватимуться повільніше, бутони (насамперед на нижніх бічних пагонах) будуть квітнути пізніше й довше.

Незалежно від стану розвитку посіву ріпаку, його потрібно підживлювати азотом напровесні, щоб запустити активність цитокінінів і регенерацію рослин після зимового спокою. Якщо очікувана врожайність не перевищує 4,0 т/га, азотні добрива вносять за один прийом.

За очікуваної вищої урожайності на посівах, що взимку не втратили листкової маси, це підживлення потрібно поділити і друге внесення провести до стеблування, коли пагін завдовжки 5 см і очікується інтенсивний ріст стебла.

На сильно розвинутих посівах основне підживлення можна провести, коли стебло ріпаку завдовжки 10 см і бічні пагони починають видовжуватися. Цей азот має надходити до стадії бутонізації. За очікування високої врожайності до стеблування рослин вносять лише 60-75% розрахованої дози азотних добрив. Решту (20-40 кг/га) азоту вносять позакоренево до початку цвітіння або коли вже вийшли перші квітки, чи за достатнього зволоження у ґрунт – до 50 кг/га азоту.

Нагадаємо, надлишкове живлення ріпаку азотом знижує його морозостійкість.