Надлишкове живлення ріпаку азотом знижує його морозостійкість

У насінні ріпаку поживних речовин достатньо лише до стадії двох листків. Потім рослини повинні бути достатньо забезпечені поживними речовинами, насамперед азотом і сіркою, для формування кореня та накопичення в ньому поживних речовин, інакше після зими рослини можуть погано відновлюватися. У коренях недостатньо накопичується поживних речовин, порушується гілкування нижніх бічних пагонів, закладається менше квіткових бутонів.

Про це у статті «Бути в нормі» у журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор (Уманський національний університет).

Натомість надлишкове живлення рослин нітратним азотом як восени, так і напровесні сприяє посиленому поглинанню води, що зменшує морозостійкість рослин. У ріпаку дуже виражена внутрішньорослинна конкуренція між вегетативними і генеративними органами. Так, уже через 10 діб після початку цвітіння стручки несуть основне навантаження забезпечення насіння асимілятами.

Після закінчення цвітіння ще живі листки забезпечують менше ніж 10% асиміляції. Тому на врожай впливає не листкова маса, а площа стручків.

Цим і пояснюється необхідність оптимізації насамперед азотного живлення з метою гальмування утворення надмірної листкової маси.

Раніше ми писали, як ріпак проявляє брак різних елементів живлення восени та як осіннє підживлення визначає майбутню продуктивність ріпаку.