Правильне заорювання пожнивних рештків сприятиме нагромадженню гумусу
За узагальненими даними, зароблена солома і стебла кукурудзи за вмістом вуглецю у 2-3 рази перевищують ефективність гною, тобто 3-4 т соломи рівнозначні внесенню 9 т/га гною.
При заорюванні соломи потрібно на кожну тону застосовувати N 10 кг/га д. р., це зменшує іммобілізацію азоту ґрунтовою мікрофлорою. Заорювання післяжнивних решток сільгоспкультур з застосуванням N10 на 1 т органічної речовини дає змогу зменшити іммобілізацію азоту ґрунтовою мікрофлорою та сприяє позитивному балансу гумусу в ґрунті.
Про це нагадав Ярослав Цвей, доктор с.-г. наук, професор, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, пише журнал The Ukrainian Farmer.
«У той же час, виробники часто беруть до уваги розрахункові коефіцієнти виходу гумусу з післяжнивних решток, але не завжди у розрахунки дають позитивний баланс органічної речовини у ґрунті», — зазначив науковець.
У зоні достатнього зволоження використання лише післяжнивних культур на зелене добриво не сприяє нагромадженню гумусу через вузьке співвідношення між вуглецем і азотом. Відповідно сівбу післяжнивної культури потрібно проводити на фоні застосування мінеральних добрив і поєднувати з використанням соломи, яка перед сівбою зароблюється в ґрунт. Це сприяє кращій її мінералізації і протіканню гуміфікаційних процесів та утворенню гумусу.
Додати коментар