Перехід на no-till на півдні України збільшив популяції мишей

В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій no-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження мишей.

Про це повідомляє ГУ Держпродсподивслужби в Херсонській області.

«Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25-30 см. Це сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70-75% гризунів.  Для боротьби з шкідниками застосовують також біологічні та хімічні принади», – йдеться в повідомленні.

Бактерії мишачого тифу мають сувору специфічність для мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин та птахів. Втім, готова принада на основі зерна неефективна для полівок, які саме зараз шкодять посівам озимини. Ураження їх бактеріями мишачого тифу може бути тільки під час обробки  зазначеними бактеріями подрібнених овочів, фруктів, коренеплодів або зерна у якості круп.

З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у полівок проходить від 3 до 6 діб. Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження – слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть.

Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання – 3-5 г в нору або 1-2 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3-4 кг/га у посівах багаторічних трав. У місцях скупчення гризунів швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції, за рахунок контактів хворих зі здоровими особинами. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає. 

«Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів. Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки», – зауважують фахівці.