Недостатнє азотне живлення пшениці після формування 2-3-го пагонів обмежує розміри рослини

У силу своїх біологічних особливостей пшениця озима не витримує одноразового внесення високих доз азотних добрив до сівби. Це змушує здійснювати підживлення. Чим вища доза азотних добрив, тим більше уваги потрібно приділяти технології їх застосування.

Про це AgroTimes розповів професор кафедри агрохімії і грунтознавства Уманського національного університету садівництва Григорій Господаренко.

«За нестачі азоту у фазу кущіння пшениці погано закладаються пагони; у фазу виходу в трубку − частина пагонів формується без колосків або з дрібним колосом. Якщо нестача азоту спостерігається перед проростанням сплячої бруньки нового пагона, то він не утворюється. Оскільки пагін формується вже в період третього листка, то в цей час особливо важлива наявність азоту для підтримання кущіння», – зазначив науковець.

За словами Григорія Господаренка, якщо діагностикою було виявлено нестачу азоту під час формування 4- і 5-го листків на основному стеблі, то внесення добрив після формування 6-го листка буде пізнім для формування перших двох пагонів.

Третій пагін ще може сформуватися, проте перший і другий будуть втрачені, а заодно і високий урожайний потенціал. По суті, недостатнє азотне живлення після формування 2-3-го пагонів обмежує розміри рослини до одного головного стебла і трьох пагонів.

Нагадаємо, азотне живлення озимого ріпаку має низьку ефективність за дефіциту вологи. Крім того, азотне живлення ріпаку вимагає застосування інтегрованого захисту від шкідників.