Фахівець пояснив, чому рослина може «не бачити» азот

Проблема азотного живлення часто пов’язана не з дефіцитом азоту в ґрунті, а з фізіологією рослини, зі здатністю ефективно його засвоїти. Зазвичай господарства розраховують схему живлення під заплановану врожайність, але навіть у разі забезпечення елементами живлення не завжди отримують очікуваний результат.

На цьому наголошує Ростислав Білоус, менеджер з продукту «Тімак Агро Україна», у статті «Універсальне рішення» в журналі The Ukrainian Farmer.

«За стресових умов рослина переходить у режим внутрішньої мобілізації ресурсів, витрачає сили не на ріст і формування врожаю, а на збереження життєздатності. У такі моменти процес поглинання й засвоєння елементів живлення сповільнюються. За таких умов рослині потрібна підтримка, зокрема у вигляді біостимуляторів, які впливають на фізіологічні процеси рослин, стимулюючи ріст кореневої системи, пришвидшуючи внутрішній метаболізм, фотосинтез і рух соків»,

– зазначає фахівець.

Також бувають ситуації, коли добрив внесли забагато, відтак накопичується нітратний азот у тканинах, який повноцінно не долучається до мета болізму рослини. Особливо гостро ця проблема постає в критичні фази розвитку культури. Саме тому агрономія нині сфокусована не лише на живленні, а й на керуванні стресом, що дає змогу якнайшвидше активувати метаболізм і повернути рослину до активного росту.

Найчутливішими до фізіологічних обмежень є культури з менш потужною кореневою системою. Відтак стан зернових колосових, кукурудзи залежить від стабільності роботи кореня та доступності елементів живлення в критичні фази розвитку. Тому важливо формувати кореневу систему вже на початкових етапах розвитку.

Раніше ми писали, як визначити норми внесення азотних добрив під озимі.