Два ризики висіву пшениці озимої в надранні строки

У порівнянні з датами оптимальних строків сівби пшениці озимої та ячменю озимого тридцятирічної давнини, вони змістились на більш пізні строки. А саме: з останньої декади вересня на першу і другу декади жовтня, за наявності достатніх запасів продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту.

У реальних умовах через затяжні посухи в першій половині осені і після ефективних дощів, які можуть забезпечити сходи, виробники йдуть на проведення висіву пшениці озимої в надранні строки (10.09.–15.09.) і стикаються з ризиками.

Перший ризик при цьому (на 95%) пов’язаний з пошкодженням посівів злаковими мухами. Тому ретельне обстеження таких посівів обов’язкове з метою проведення хімічної боротьби з шкідниками.

Другий ризик у таких посівів — переростання, яке настає задовго до припинення осінньої вегетації. А враховуючи теплий зимовий період і тимчасові відновлення вегетації в зимові місяці, перерослі рослини на початку весни виявляються вже дуже розвинутими і рано переходять у фазу виходу у трубку. Такі рослини стають чутливими до впливу низьких температур (-5…-8 °С), після яких відмирають прапорцевий листок і зародковий колос на головних стеблах, що приводить до різкого падіння урожайності зерна.

Аналогічні результати спостерігаються у сортів пшениці озимої двуручки.