Досліджено ефект від затосування сірковмісних добрив на озимій пшениці

Перехід на застосування сірковмісних добрив дозволяє значно підвищити забезпеченість ґрунту сульфатами.

Про такі результати досліджень науковців ННЦ «ІҐА імені О. Н. Соколовського» пише журнал The Ukrainian Farmer.

За передпосівного внесення аміачної селітри в нормі N51 і колоїдної сірки в дозі 60 кг/га запаси сульфатів у шарі 0–60 см чорнозему типового в  середині вегетацій пшениці озимої у 4 рази переважали аналогічний показник за внесення тільки селітри.

Концентрація основної частини рухомих сполук сірки на удобрених варіантах (S20 і S60) у шарі 30–60 см підтверджує значну рухомість сульфатів униз за профілем ґрунту.

Відомо, що добрі результати дає підживлення сульфатом амонію озимих ріпаку та пшениці по мерзлоталому ґрунту, особливо на землях легкого гранулометричного складу. Однак чи буде таким ефективним цей агрозахід на чорноземах типових важкого гранулометричного складу, які мають великі валові запаси сірки в органічній речовині та високий потенціал сульфофікаційної активності, що зумовлює вивільнення цього елемента за оптимального гідротермічного режиму ґрунту.

На жаль, таких досліджень вкрай мало, а в публікаціях про ефективність цієї форми азотних добрив переважає інформація комерційного характеру. У польовому досліді ефективність підживлення пшениці озимої аміачною селітрою виявилася вищою за сульфат амонію.

За внесення N45 і N90 у вигляді сульфату амонію врожай зерна був, відповідно, на 0,13 і 0,46 т/га нижчим, ніж у разі застосування еквівалентної дози аміачної селітри.

Раніше повідомлялося, скільки потрібно азоту пшениці.