Агрономія

Агроном поділився ефективною системою захисту озимого ріпаку

Агроном поділився ефективною системою захисту озимого ріпаку

У ТОВ «Світанок», що господарює на Дніпропетровщині, озимий ріпак сіють насінням, протруєним інсектофунгіцидом. Під час сівби збоку, нижче від насінин, щоб не попалити кореневу систему, сівалка кладе сульфоамофос 20-20-13 нормою близько 150 кг/га. Це мінімальне живлення для осіннього періоду, коли вкорінюється проросток і розвивається рослина.

Таким досвідом поділився головний агроном сільгосппідприємства Дмитро Єрмоленко в інтерв’ю в журналі The Ukrainian Farmer.

«Коли отримаємо три пари справжніх листків – перша обробка ретардантом, який припиняє розвиток наземної частини й дає можливість розвинутися частині, нижчій від кореневої шийки, та кореневій системі. Тоді основна частина кореневої шийки закріплюється нижче в землі, що поліпшує морозостійкість рослини. Інакше вона більше уражуватиметься морозами»,

– зазначає фахівець.

Окрім того, за його словами, на кореневій шийці відкладаються резервні бруньки для відновлення вегетації – навіть якщо пропаде стебло, з кореневої шийки кілька стебел навесні відросте.

Профілактично обробляють посіви системними неонікотиноїдами, які, незважаючи на опади, два-три тижні тримаються в рослині, захищаючи від шкідників. Потім треба спостерігати за заселенням у посівах ріпаку лускокрилих.

«З досвіду, найкраще з ними справляється Белт. Якщо після обробки інсектицидом ріпак добре розвивається і ми передбачаємо, що до кінця листопада він буде вегетувати, то в середині – кінці жовтня проводимо другу рістрегуляцію. Бували роки, доводилося і втретє в листопаді обробляти посіви ретардантом»,

– зазначає Дмитро Єрмоленко.

Раніше повідомлялося, як знизити негативний вплив погодних чинників на посіви ріпаку.