Виробництво валової продукції рослинництва скоротиться на 2,1%

Виробництво валової продукції рослинництва у 2023 році скоротиться на 2,1 % проти показників попереднього року – переважно за рахунок менших обсягів озимої пшениці й кукурудзи.

Такий прогноз Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» озвучив його директор Юрій Лупенко.

За його словами, посівні площі зернових і зернобобових культур скоротяться проти торішніх майже на 9%. Найбільше – під житом і рисом (-20 %); в абсолютних величинах, по пшениці – на 690 тис. га, кукурудзі – на 285 тис. га. Причому по останніх культурах – під впливом несприятливої кон’юнктури на ринку внаслідок війни в Україні.

При цьому у 2023 році масиви ярих культур зростуть у цілому на 8,2%, а загальна посівна площа, як порівняти з попереднім воєнним роком зменшиться несуттєво.

Під технічними культурами площі посівів зростатимуть. Зокрема, під соняшником і соєю – на 10-12%, ріпаком – на 20% проти показників 2022 року.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2023 році виробництво зернових і зернобобових культур очікується на рівні 89% проти 2022 року. Виробництво озимих зернових скоротиться на 7,6%, ярих – на 6,4%, у тому числі озимої пшениці – на 5,5%, кукурудзи на зерно – на 9%.

Найбільший спад очікується по виробництву озимого ячменю – на 32,7%, що, проте, значною мірою буде компенсоване зростанням на 16,6% по ярому ячменю.

Також суттєво скоротиться виробництво рису (-28,7%) і жита (-24,2%). На 21,5% можливе зменшення виробництва гречки, хоча обсяги будуть на 24% вищі за показник 2021 року і на 34% – показник 2020 року.

Крім того, прогнозується скорочення виробництва картоплі (-3,8%), плодово-ягідних культур (-10%) і винограду (-11,3%).

Водночас очікується зростання проти 2022 року виробництва цукрового фабричного буряку – на 12,3%, насіння соняшнику – на 6,5%, сої – на 12,2%, ріпаку – на 9,1%. Майже на рівні 2022 року – 99% – збережеться виробництво овочів.

Утім, прогнозоване виробництво рослинницької продукції у 2023 році дозволить повністю забезпечити внутрішні продовольчі потреби України та певною мірою зберегти експортний потенціал, підсумував Юрій Лупенко.