Україна має потенціал стати ключовим постачальником олійних культур та продуктів їх переробки до ЄС, - думка

За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до ЄС.

Таку думку висловив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ «Інститут аграрної економіки» Артем Педорченко.

За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн тонн соєвого шроту, 4,7 млн тонн соняшникового та 12,8 млн тонн ріпакового шроту, тоді як потреби ЄС становлять 30,9 млн тонн соєвого шроту, 7,9 млн тонн – соняшникового і 13,1 млн тонн – ріпакового. Таким чином, місцеві виробники лише на 58% покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.

Відтак, країни регіону щороку імпортують близько третини (21-22 млн тонн) насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн тонн, ріпаку – до 6 млн тонн, соняшнику – до 0,5 млн тонн, а також майже половину олійних шротів (близько 22 млн тонн), які використовуються як корм для тварин.

За словами експерта, протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД, зазначив Артем Педорченко.

У січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики, обсяги вітчизняних поставок до ЄС олійних культур були на рівні $145 млн (74% до відповідного періоду 2019 року), олій та жирів – на $957 млн (130%), залишків і відходів харчової промисловості – на $227 млн (75%).

«Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках», – зазначив Артем Педорченко.