Китай поки слід розглядати як стратегічну перспективу для українського борошна

Китай для українських борошномелів поки слід розглядати насамперед як стратегічну перспективу, а не як ринок, який уже зараз забезпечить відчутний експортний ефект.

Про це йдеться у повідомленні на Фейсбук-сторінці Спілки «Борошномели України».

Директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський нагадав, що 6 квітня підписали Держпродспоживслужба та Генеральна митна адміністрація КНР.

За його словами, відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи для майбутніх поставок, але не гарантує швидкого комерційного результату.
«Підписання цього Протоколу є важливим кроком для розширення доступу української продукції на ринок Китайської Народної Республіки. Документ визначає чіткі та прозорі вимоги до виробництва, контролю та експорту, що формує передбачувані умови для роботи українських виробників. Це відкриває нові можливості для нарощування експорту продукції з доданою вартістю, зокрема пшеничного борошна. Водночас це і важливий крок для диверсифікації ринків збуту та зміцнення позицій України на глобальних ринках», — зазначив Родіон Рибчинський.

Директор Спілки «Борошномели України» зазначив, що ключовою вимогою китайської сторони є простежуваність продукції. У випадку з борошном це означає не лише контроль готової партії, а й повну простежуваність пшениці, з якої вона вироблена. Саме цей елемент, за словами керівника Спілки, потребує часу для повноцінного запуску. Ідеться не про формальність, а про системну роботу, яку неможливо завершити за кілька тижнів.

Ще один важливий фактор — економіка поставок. Китайський ринок і раніше залишався складним для українського борошна через високий рівень ввізного мита і ПДВ, а нині до цього додаються логістичні та безпекові обмеження. Для такого напрямку потрібні великі партії, а їх відвантаження у нинішніх умовах ускладнене через ризики для портової інфраструктури та подорожчання морської логістики.
Нагадаємо, Китай відкрив ринок для українського борошна.