Існує кілька стандартів халяль

У мусульманському побуті під халяль зазвичай мають на увазі м’ясо тварин, вживання якого не порушує ісламські харчові заборони, а також відповідає вимогам терміну придатності й зберігання.

Хоча продукти халяль – це не лише м’ясо, це – готова м’ясна продукція, птиця, молочні продукти, кондитерські вироби, мед і багато інших продуктів, що відповідають вимогам ісламу.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише директорка центру сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко.

Вона наголосила, що існує кілька стандартів халяль: стандарти країн Перської затоки – GSO, турецький – SMIC, малайзійський – JAKIM, індонезійський – MUI та сінгапурський – MUIS. Усі вони між собою схожі, бо ґрунтуються на канонах ісламу, але все ж таки відрізняються.

Стандарти країн Перської затоки й турецький стандарт поширюються на більшість східних країн, зокрема на всі країни Перської затоки. Малайзійський охоплює Малайзію і частину островів малайзійського архіпелагу, а індонезійський та сінгапурський – відповідно Індонезію й Сінгапур.

Якщо виробник планує експортувати свою продукцію до конкретної країни, насамперед йому потрібно дізнатися, який саме стандарт халяль там діє і чи визнаний український сертифікат.

А вже під час вибору центру сертифікації халяль виробнику варто звернути увагу на те, чи має право той чи інший центр сертифікації видавати сертифікат халяль згідно з обраним стандартом.

Як повідомлялося, Сінгапур погодив українські халяльні центри для експорту м’яса птиці.

Довідка

Халяль (від арабського al-halal – дозволений) означає, що продукція не містить компонентів, заборонених для споживання в їжу мусульманам (спирт, свинину, кров тощо), і є високоякісною, екологічно чистою, що не містить шкідливих консервантів і домішок.