Батьківські компоненти кукурудзи дуже вимогливі до умов вирощування
Батьківські компоненти кукурудзи — це продукт тривалого примусового самозапилення.
Вони більш вимогливі до умов вирощування, відрізняються підвищеною чутливістю до впливу несприятливих чинників, мають менший габітус рослин у порівняні з гібридами.
Про це свідчать результати досліджень науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Співвідношення рядів і схема сівби залежить від біологічних особливостей батьківських форм і елементів сортової агротехніки, найчастіше застосовується схема 6:2.
Зміна співвідношення на користь материнської форми (8:2, 10:2, 6:1) збільшує корисну площу ділянки гібридизації, проте несе загрозу недозапилення й череззерниці у випадках, коли пилкоутворююча здатність батьківських рослин слабка (особливо під дією несприятливих умов при цвітінні).
Використання класичної схеми (4:2) покращує процес перезапилення, але зменшується корисна збиральна площа.
Щодо терміну сівби, то не можна забувати, що самозапилені лінії менш стійкі до будь-яких дій зовнішніх умов, ніж гібриди, а їх сходи за рівних умов в півтора-два рази довше пробиваються до поверхні ґрунту. Сівбу ділянок гібридизації кукурудзи слід починати при прогріванні ґрунту на глибині закладання насіння +14 0С.