Для захисту рослин від шкідників і хвороб у закритому ґрунті увагу треба приділяти моніторингу та ...

Захист захищених

Кшиштоф Сак, комерційний директор Agronom Plants, має 12-річний досвід вирощування суниці садової на одному з найбільших ягідних підприємств Польщі. Для захисту рослин від шкідників і хвороб у закритому ґрунті він радить особливу увагу приділяти моніторингу, а в програмах живлення контролювати забезпеченість кремнієм.

— Кшиштофе, як захищають суницю садову в закритому ґрунті від хвороб та шкідників у Польщі?

— Умови, які створюються в тунелі, зазвичай є сприятливими для розвитку хвороб та шкідників, тому польські фермери застосовують інтегровану систему захисту рослин. Перевагу надають біологічному та механічному методам. Важливим є донесення до споживача інформації стосовно такого підходу, адже панує думка, що продукція з тунелів насичена хімічними препаратами. Але це не так, оскільки наша діяльність контролюється спеціальними органами на кожному етапі виробництва, під час та після збирання врожаю визначається залишок хімічних речовин у ягодах, тому ми зацікавлені у високій якості товару.

Важливим є моніторинг та профілактичні заходи. В Agronom Plants ми маємо працівника, який займатися виключно тим, що пильнує за проявами патогенних мікроорганізмів і появою шкідливих комах на плантаціях.

— За яких умов рослини найменше уражуються хворобами?

— У добре провітрюваних тунелях, коли суцвіття рослин розташовуються над листям, хвороб менше, ніж коли суцвіття сховані серед листків. Проте навіть за відсутності ознак захворювань ми все одно раз на тиждень проводимо профілактичну обробку. Ефективною є соляризація –– санація приміщення за рахунок підвищення температури до 60 °С, застосування дезінфектантів, обов’язковим є видалення хворих та пошкоджених рослин.

Дієвим профілактичним заходом є застосування препаратів, які збагачують рослини кремнієм, адже він зміцнює клітини листків, тому патогенні мікроорганізми мають менше шансів проникати в рослини та уражувати їх.

Разом з колегою ми проводили експеримент із визначення ефективного захисту полуниць від хвороб, в якому досліджуваними варіантами були: контроль (без застосування препаратів), стандартна програма захисту (яку зазвичай використовують у Польщі), стандартна програма плюс препарат на основі кремнію та застосування лише кремнію. За результатами експерименту найбільшу ефективність показав варіант, де застосовували стандартну програму захисту із додаванням кремнію. Навіть у варіанті із застосуванням лише кремнію результат був кращим порівняно з контролем. Фермерам раджу звертати увагу на цей мікроелемент, добре провітрювати тунелі, контролювати вологість і не загущувати рослини.

— Чи можете назвати найбільш актуальні хвороби?

— Велику проблему маємо з борошнистою росою. Передусім уражуються листки, які трішки загинаються догори, потім ураженню піддається зав’язь та ягоди. Щоб цьому зарадити, ліпше висаджувати стійкі сорти та не допускати загущення рослин.

Позитивний ефект у боротьбі з хворобами дає застосування сірки. Біологічні препарати на основі Bacillus subtilis та Pythium oligandrum також доволі ефективні, оскільки вони конкурують із патогенами за середовище для існування. Водночас шкідники є набагато більшою загрозою для полуниць у тунелях порівняно з хворобами.

— Про яких саме шкідників йдеться?

— Відзначу найдокучливіших. Павутинний кліщ (Tetranychus urticae) –– небезпечний шкідник, 75% популяції якого складають самки. Так, за температури 15 °С одна самка за тиждень відкладає 120 яєць, з яких формуються 90 особин жіночої статті. За такої популяції протягом другого тижня буде відкладено 11 тис. яєць, за третій тиждень –– близько 1 млн, тому за виявлення хоча б одного кліща на плантації слід одразу застосовувати винищувальні заходи.

Для профілактики бажано проводити обробку обладнання, яке матиме контакт із рослинами. Під час застосування хімічних ЗЗР варто пам’ятати, що умови в тунелях відрізняються від умов відкритого ґрунту, тому розвиток хвороб та шкідників відбувається швидше. Відповідно, якщо на етикетці препарату зазначено, що другу обробку слід проводити через 7 днів, то в умовах захищеного ґрунту ми маємо її здійснити на п’ятий.

Кліщ-олігофаг Phytoseiulus persimilis поїдає павутинного кліща фактично на усіх стадіях його розвитку, проте перевагу віддає яйцям. Ефективність ентомофага полягає в тому, що за температури понад 2 °С жіноча особина фітосейулюса може відкласти більше яєць, ніж жіноча особина павутинного кліща, крім того, він швидше розвивається, тож є справжнім помічником у боротьбі з павутинним кліщем.

За результатами наших з колегами досліджень було встановлено, що застосування кремнію в поєднанні з хімічними ЗЗР дає найбільшу ефективність, оскільки павутинному кліщу важче прогризати більш пружу листову пластину.

Трипси є серйозними шкідниками в тунелях. Найчастіше в Польщі зустрічається тютюновий трипс (Thrips tabaci), з яким легше боротися порівняно з іншими видами трипсів.

Природним ентомофагом трипсів (і павутинного кліща) є хижий клоп Neoseiuhts cucumeris. Його застосовують шляхом розвішування маленьких пакетиків з дорослими особинами клопів, по 1–2 саше на кожні три метри. Застосовують також клейкі пастки синього кольору, які розміщують на відстані 2-х метрів вздовж кожного ряду, та атрактанти. Клейкі пастки застосовують для моніторингу шкідників.

Клоп трав’яний (Lygus rugulipennis Popp.) живиться переважно зав’яззю ягід, але й пошкоджує плоди, через що вони втрачають товарний вигляд. Молоді личинки цього клопа можна сплутати з попелицями. Відмінність у тому, що личинки рухаються набагато швидше за попелиць. Зазвичай проблеми з клопами актуалізуються влітку через те, що полуниці в цей період залишаються фактично єдиною квітучою рослиною. Так, два роки тому через значні ураження рослин цим клопом наша компанія Agronom Plants втратила 40% урожаю. Побороти його не так просто, потрібен інтегрований захист: застосування хімічних препаратів, розкладання феромонних пасток, обробка територію навколо тунелю. Добре обсіювати прилеглу територію люцерною, адже за наявності люцерни клоп віддасть перевагу їй, а на люцерні можна застосувати хімічні препарати більш інтенсивної дії.

У Каліфорнії цього клопа щоранку збирають спеціальними пилососами, крім того, в міжряддях підсівають люцерну, щоб сконцентрувати на ній максимальну кількість шкідників. Ефективним є застосування на вході в тунель спеціальних сіток.

Суничний кліщ (Phytonemus pallidus) завдає значної шкоди плантаціям, оскільки спричиняє карликовість та уповільнення розвитку рослин. Симптоми ураження цим шкідником легко виявляються, проте вести боротьбу з ним складно. Уражені рослини слід негайно видаляти за межі плантацій. Важливо закладати плантації здоровим матеріалом, тому я раджу перед купівлею садивного матеріалу оглянути розсадник і лише після того купувати розсаду.

Серед біологічних заходів –– застосування клопа Neoseiuhts cucumeris, про якого згадувалося раніше, а також каліфорнійського хижого кліща Amblyseius califomicus, у якого 60% популяції складають самки. За високої температури, до 32 °С, повний цикл розвитку каліфорнійського кліща становить 4 доби. Оскільки його активність проявляється в діапазоні температур від 8 до 35 °С, його часто використовують саме в умовах захищеного ґрунту.

— Чи є різниця в проведенні захисних обробок у закритому й відкритому ґрунті?

— В умовах відкритого ґрунту під час обробок зазвичай витрачається 700–900 л/га, а в тунелях кількість робочого розчину має становити 1500–2000 л/га. Це передусім пов’язано з вищою температурою в захищених умовах.

Часто в тунелях застосовують ручні обприскувачі, що не гарантує рівномірного внесення препарату, тож треба слідкувати за якістю роботи. Я рекомендую кілька форсунок спрямовувати так, щоб забезпечувати можливість внесення препарату з тильного боку листкової пластини.

Важливим є дотримання рекомендацій на етикетках препаратів. Так, якщо на етикетці зазначено, що препарат застосовують двічі за сезон, то це має запобігати виникненню резистентності, тому тричі і більше разів його використовувати не можна.

Марія Михно

журнал “Плантатор”, листопад 2019 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}