У саду яблуні ефективніше дробне внесення азотних добрив невеликими дозами
За дерново-перегнійної системи добрива в залужені міжряддя яблуневого саду варто вносити навесні й лише азотні, нормою до 60 кг/га азоту, розсіваючи їх поверхнею травостою. Це потрібно, аби поліпшити мінеральне живлення трав’янистої рослинності й збільшити її біомасу та відповідно поповнити ґрунт органічними речовинами.
Розраховані норми добрив для забезпечення кореневого живлення плодових дерев слід уносити у приштамбові смуги, де у верхньому шарі ґрунту розташовано найбільше дрібного активного коріння. При цьому азотні добрива найефективніше і найраціональніше вносити частинами від розрахованої норми: виконувати 2-4 внесення обсягом ½-¼ норми протягом першої половини вегетації – з ранньої весни до середини літа.
За крапельного зрошення в саду, азотні добрива найкраще вносити з поливною водою способом фертигації. Якщо сад незрошуваний, їх потрібно заробляти у поверхневий шар ґрунту для зменшення непродуктивних утрат азоту.
За парової системи утримання міжрядь саду яблуні добрива варто частково вносити й на всю їхню площу. Адже за мілкого обробітку туди поширюється значна кількість активного коріння в шарі ґрунту 0-20 см.
Щорічне дробне внесення азотних добрив невеликими дозами безпосередньо до активного коріння забезпечує ефективніше й економніше їхнє використання. За разового ж унесення великих доз азоту через вимивання у глибокі шари ґрунту й підґрунтя непродуктивно втрачаються його розчинні сполуки, особливо нітратні, які часто досягають підґрунтових вод.
Це відбувається передусім за парової системи утримання ґрунту, але бувають значні втрати й за дерново-перегнійної системи, якщо вносити багато азотних добрив, з яких плодові дерева використовують не більше 10-12% (максимум 25%) азоту, а решта втрачається.
Додати коментар