Щілювання після сівби дозволяє поліпшити вологозабезпечення озимої пшениці

Проведення щілювання після сівби озимої пшениці дає змогу повністю забезпечити стокорегуляційний ефект дощових й особливо талих вод і ефективно нагромаджувати вологу в глибоких шарах ґрунту. 

Про це свідчать дослідження, проведені на еродованих землях П’ятихатського району Дніпропетровської області.

Згідно з ними, оптимальні параметри щілини забезпечують надійне подвійне регулювання вологи опадів на схилових землях (стік і випаровування). Цього досягали тільки тоді, коли щілювання в пару виконувалося за вологості ґрунту в межах від 16 до 22%. 

За таких умов у ґрунті після проходження щілинорізу в зоні розпушення створювалося багато дрібних щілин завширшки до 3-5 мм, але щілина не була відкритою. Її засипав дрібногрудкуватий ґрунт верхнього мульчувального шару, що поєднує в собі слабку водопіднімальну здатність із високою водопроникністю. 

Такі умови гарантовано складуються тоді, коли щілювання виконують перед сівбою в період парування, а найкраще – після сівби до появи сходів озимої пшениці. 

Тоді як за щілювання відразу після основного обробітку або в період парування робочу зону щілини сильно блокує просипаний ґрунт, особливо у верхніх шарах, під час виконання догляду із застосуванням культиваторів. Через це проведене щілювання майже не впливає на поліпшення вологозабезпечення посівів осінньо-зимовими опадами. 

Раніше повідомлялось, що невчасне щілювання може мати негативні наслідки.