Дерева уражуються молочним блиском зазвичай навесні та вологої осені
Дерева, що дуже підмерзли, часто уражуються молочним блиском. Ця грибна хвороба спочатку уражує окремі гілки, за кілька років шириться у крон: скелетні гілки відмирають, може загинути й ціле дерево.
Характерною ознакою молочного блиску є зміна забарвлення листя, яке стає сріблястим. У хворих дерев молоде листя навесні блідо-зелене, згодом на ньому з’являються матові плями, які поступово розростаються.
Хвороба швидко прогресує, і вже у середині червня листя деформується, укривається темно-бурими плямами, його кінчики засихають.
На поперечному зрізі ураженої деревини помітні бурі плями зі світлою облямівкою. На відмерлих гілках чи штамбі утворюються щільні плодові тіла гриба – тоненькі пластинки завбільшки 2-3 см.
Дерева уражуються переважно навесні та у вологу погоду восени.
Молочний блиск може виникати й без інфікування, унаслідок самого лише фізіологічного розладу. Таку форму хвороби спричиняють несприятливі умови: брак повітряної або ґрунтової вологи, різкі перепади температури, водне і мінеральне голодування пагонів та листя, надмірне сонячне освітлення, поганий дренаж тощо. Хвороба проявляється на листі стрімко, охоплюючи майже всю крону.
Листки набувають сірого, з металевим полиском, кольору, втрачають еластичність і стають жорсткими. Деревина не змінюється. На відміну від грибного молочного блиску, фізіологічний не має для дерева тяжких наслідків: хвороба припиняється, коли умови існування дерева поліпшуються.
Додати коментар