Як підвищити стійкість компонентів у травосумішках

Ценотична активність виду в травосумішках змінюється залежно від агрофону, погодних умов, кліматичних чинників, а в межах зони вона різна на різних місцях зростання.

Зокрема, в бобово-злакових травосумішках у разі забезпечення їх фосфором і калієм інтенсивніше розростаються бобові, ніж злаки, і навпаки, в разі внесення додатково азотних добрив проходить швидке витіснення їх злаками.

У сухі роки в травостої переважають рослини з глибшою кореневою системою, а мілкоукорінені трави (тонконіг лучний, конюшина повзуча) на суходолах «вигорають».

Агротехнічними заходами можна підвищити стійкість того чи іншого виду в змішаному посіві або обмежити розростання найсильнішого виду.

Серед таких методів – регулювання норм висіву компонентів і їх розміщення на площі один щодо одного, строки та способи сівби, внесення добрив, режими використання.

Під час складання травосумішок довгорічного використання за основу беруть провідні види, найбільш довголітні й стійкі за заданого режиму.

Вони, як правило, в перші роки розвиваються повільніше, ніж трави, що мають життя коротке (конюшина), або середнього життя (розсипчасто-кущові злаки і люцерна).

До них додають трави меншого довголіття, які мають забезпечувати високий урожай у перші роки користування й взаємозамінювати один одного в роки з різними погодними умовами.

AgroTimes