Україна втрачає 3 млрд грн від недозапилення садів, ягідників і овочів відкритого ґрунту

Щорічно від недозапилення Україна втрачає 3 млрд грн у плодоовочевому секторі. Це приблизні оцінки без урахування втрати ціни від гіршої якості овочів та фруктів.

Такі цифри навів економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

За його словами, втрати по баштанних культурах становлять близько 1 млрд грн, по яблуку та груші – до 850 млн грн, по кісточкових плодах – понад 1,1 млрд грн, а по ягодах – понад 120 млн грн.  
 
«Тим часом роль запилення, у тому числі штучного, зростає в усьому світі і може бути дуже перспективним бізнесом», ‒ підкреслив експерт.

Власники теплиць в Україні використовують для запилення джмелів. Садівники мають переважно власні, дуже збиткові пасіки з недостатньою кількістю сімей. Подекуди вони використовують запилення як послугу і платять за неї 300-350 грн за одну бджолину сім’ю.
 
При цьому втрати від недозапилення становлять 50-100 тис грн/га для яблучних садів, тоді як витрати на запилення за умови розміщення чотирьох потужних сімей, становили б лише 1,2 тис. грн, зауважив Андрій Ярмак.
 
Овочівники відкритого ґрунту та виробники баштанних культур переважно взагалі не використовують запилення і майже ніхто не дбає про умови для диких комах-запилювачів.

Пасічники України зацікавлені у співпраці з садівниками та овочівниками, але не довіряють їм, в тому числі через проблему отруєння бджіл засобами захисту рослин, зазначив Андрій Ярмак.

Тим часом у світі виробники плодово-ягідної продукції вже застосовують сучасні підходи до збільшення врожайності. «Наприклад, у США бджолярі та садівники тісно співпрацюють і, не зважаючи на вартість послуг у межах $52-165 за бджолину сім’ю в залежності від культури, ця послуга дуже популярна», ‒ зауважив експерт.
 
Розміщення вуликів у садах може принести подвійну вигоду. Інтенсивне запилення підвищує врожайність, тоді як мед користується підвищеним попитом як в Україні, так і на експорт.

Дохід від реалізації меду становить понад 90% доходів українських бджолярів, а в США – менше половини. Водночас дохід від запилення у вітчизняних бджолярів майже нульовий, тоді як у структурі доходів американських пасічників – близько 50%.
 
AgroTimes