Аби зменшити у саду затрати робочої сили й оптимізувати механічні обробітки, деревам варто обрати формування із кількома лідерами.
Прагнення оптимізувати, а подекуди й автоматизувати механічні роботи у саду змушують фермерів змінити підхід до формування крони плодових культур. Усе почалося із плодової стіни, товщина якої не перевищувала 50−70 см. Така система ведення крони значно полегшила роботу у саду й збільшила її продуктивність, зросли обсяг і якість урожаю, стало можливим механізувати такі процеси, як обрізування й проріджування. Тобто сорти та схеми насаджень лишилися старими, змінився лиш підхід до їх догляду. У поїздках Європою буковинські садівники часто бачили 15−20-річні сади, які було перелаштовано на новий лад. Сади з багатолідерними кронами, які закладалися пізніше, під таку систему створювалися цілеспрямовано. У різних країнах можна було побачити різні конфігурації плодової стіни. Окрім того, що формування у насадженнях плодової стіни полегшує догляд саду, це ще й спосіб збільшити урожайність та покращити якість плодів. За рахунок чого можливі такі зміни? За рахунок безкоштовного ресурсу — світла.
Стюар Тастін із дослідної станції Hawke’s Bay (Нова Зеландія), виступаючи в рамках виставки Interpoma-2018 й посилаючись на результати досліджень, заявив: «Якщо листова поверхня яблуні спроможеться поглинути 90% сонячних променів, які на неї падають, то теоретична урожайність яблуневого дерева може зрости до 169 т/га». Цей приклад добре пояснює, чому модифікації формувань спрямовані передусім на покращення доступу світла до крони та підвищення поглинання світла листовою поверхнею.
На груші формування плодової стіни застосовується уже тривалий час, більше того, у культури набуло поширення формування крони на кілька провідників, із яких, своєю чергою, створюється одна або й дві плодові стіни у різних площинах. Зокрема, це 4-провідникова крона типу Мікадо (V-система), 2−3-провідникові дерева — є прикладами багатопровідникових систем, які садівники успішно впроваджували в Голландії та Бельгії на значних площах. Й хоча у товарних садах груші багатолідерні крони набули популярності, на яблуні їх не використовували. Деякі європейські садівники проводили досліди, у яких стандартні дерева яблуні (з одним провідником) садили за V-системою: якщо, стоячи на осі ряду, поглянути на дерева, їх крони утворюють латинську літеру V — дві плодові стіни, розташовані у різних площинах. Загалом ведення крони яблуні за багатопровідниковою системою в Європі не мало великої популярності. Утім, в Італії майже 10 років тому винайшли систему бі-баум — дерева яблуні з двома провідниками формувалися на основі спеціальних саджанців, виготовлених за допомогою подвійної окуліровки підщепи. Систему розробив та запатентував італійський розсадник Mazzoni. Система має не лише переваги, а й недоліки. Ось вони… >>> продовження
Продовження статті ви може прочитати у друкованому примірнику журналу «Садівництво по-українськи».
Будь ласка, оформіть передплату в редакції, подзвонивши на номер телефону: (044) 287-88-30
Садівництво по-українськи
