До роботи з аграрними розписками в Україні починають долучатися кредитні спілки.
У липні фермерське господарство «Крутий яр» із села Лузанівка Канівського району на Черкащині виписало аграрну розписку, за якою отримало 500 тис. гривень від кредитної спілки «Кредит-СоюЗ».
Власник фермерського господарства Василь Даниленко розповів, що йому й раніше доводилося залучати додаткові кошти. Тому звик працювати з позиками. І пояснив: «Без кредитів агробізнес не робиться, бо без них на полях ростуть хіба що бур’яни». У цьому сенсі Василь Даниленко разом із молодшим сином Костянтином, який цього року перейняв від батька фермерську естафету й офіційно очолив господарство, нічим не відрізняються від колег. Так само, як й інші середні та малі сільгоспвиробники («Крутий яр» загалом обробляє 430 га), постійно стикаються з браком обігових коштів.
Вкотре ця проблема нагадала про себе на початку літа. Василь Даниленко згадує цей момент: «Ми завчасно почали готуватися до жнив, організували ремонт техніки. Паралельно добудовували магазин. Усі ці роботи потребували значного фінансування. Тому конче знадобилися додаткові гроші». Звернулися у «Кредит-СоюЗ». Оскільки пан Даниленко раніше вже працював із цією кредитною спілкою, про умови аграрної розписки домовилися швидко. Як заставу було визначено майбутній урожай кукурудзи на площі 49,8 га. Строк дії аграрної розписки передбачено до кінця жовтня поточного року. По його завершенню «Крутий яр» має повністю розрахуватися за позичене. Василь Даниленко впевнений, що зі своїми зобов’язаннями впораються вчасно та в повному обсязі.
Надати сільгоспвиробникові гроші за аграрною розпискою кредитну спілку спонукали дві обставини. Перша — для отримання звичайного кредиту фермерському господарству бракувало заставного майна. На другій обставині голова правління «Кредит-СоюЗу» Володимир Казарінов зупинився окремо. «Аграрна розписка — це кредитна новація. Тому ми вирішили її випробувати, — зазначив він. І додав, що кредитна спілка цікавиться новітніми фінансовими інструментами, якими можна ефективно скористатися в роботі. До речі, кредитний портфель спілки зростає щороку майже на 10 млн гривень. А з 60 млн гривень, виданих за рік позичальникам, майже третиною коштів скористалися агрогосподарства. Переваги, притаманні аграрній розписці (передусім — її безумовне виконання), зацікавили фахівців кредитної спілки. «Навіть якщо позичальник відмовиться виконувати свої зобов’язання за договором, то передбачається позасудова процедура розв’язання цієї проблеми, — наголосив Володимир Казарінов. — До справи долучаються представники виконавчої служби. В крайньому випадку, якщо навіть виникне така потреба, виконавці мають право вилучити й реалізувати предмет застави, а саме зерно, яке завжди має підвищений попит на аграрному ринку і забезпечить повноцінне погашення наданої позики».
Процедура оформлення аграрної розписки виявилася доволі простою. «На етапі підготовки ми отримували консультації від представників Проекту IFC “Аграрні розписки в Україні”, які запроваджують цей інструмент фінансування в нашій країні. Також ми отримали допомогу та консультації від нотаріуса. Тому робота над аграрною розпискою на підготовчому етапі була для нас неважкою й тривала лише один тиждень», — розповів Володимир Казарінов.
Керівник «Кредит-СоюЗу» зазначив, що про можливості аграрних розписок дізнався ще торік на одному з районних семінарів для сільгоспвиробників на Черкащині, потім на семінарі для кредитних спілок у Києві, які проводили представники Проекту IFC. Знадобився певний час, аби докладніше ознайомитися із цим інструментом фінансування, а вже відтак і повноцінно запровадити його в практику. А нині цей напрям діяльності кредитна спілка має намір виокремити як пріоритетний.
Нагадаємо, аграрні розписки за підтримки уряду Швейцарської Конфедерації впроваджуються з 2014 року і нині діють уже у восьми областях — Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Хар ківській, Хмельницькій, Тер нопільській, Миколаївській і Сумській. Загалом на сьогодні вже виписано 135 аграрних розписок на суму 955 млн гривень.
«Донині як кредитори за аграрними розписками в основному виступали банківські установи й компанії — надавачі матеріально-технічних ресурсів, — зазначив керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Олексій Омеляненко. — Тож коло тих, хто послуговується цим новітнім для України інструментом фінансування малих і середніх сільгоспвиробників, постійно розширюється. Кредитні спілки мають чималий фінансовий ресурс і працюють безпосередньо із сегментом середніх і дрібних фермерських господарств. Тому дуже важливо створити сприятливі умови, щоб кредитні спілки могли застосовувати цей інструмент для надання фінансування нашим агровиробникам».
Микола Луговий,
Національний прес-клуб «Українська перспектива
газета “АгроМаркет”, серпень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
