Скільки насправді коштує гарантія економічної безпеки, і як зрозуміти, з чого складається страховий тариф?
Питання ціноутворення завжди є актуальним, особливо коли йдеться про майбутні гарантії. Страховий бізнес сам по собі будується на принципах довіри. А якщо мова йде про страхування сільськогосподарських ризиків, рівень прозорості й партнерства можуть бути єдиними гарантами. Так за що ж ми платимо, купуючи страховку?
Насамперед хочу пригадати ознайомлювальну подорож до Канади, провінція Альберта, організовану IFC для української делегації у складі представників держави, страхових компаній і представників аграрного ринку України. Впродовж цього візиту українська делегація вивчала канадський досвід системи агрострахування. В рамках подорожі завітали на господарство одного канадського фермера, який того року втратив урожай кукурудзи. До нього звернулись із запитанням: «Коли ви востаннє отримували страховку», на що канадець відповів: «Вісім років тому». Але коли українські гості спробували з’ясувати, як це – упродовж 7 років сплачувати премію й нічого не отримувати, аграрій спочатку не зрозумів питання, а потім зауважив: «Так, я сім років страхувався і нічого не отримував. Але для мене страховка — це як відкладати гроші на випадок надзвичайної події. Головне – встигнути зібрати потрібну суму. Колись мій батько не подбав про страховку і втратив частину родинних земель. Якби це сталося зі мною, то я б не тільки втратив землю, я навіть не мав би змоги відправити дітей у школу».
Чинники, що впливають на ціну
Страхування сільськогосподарських ризиків — це гарантія повернення обумовленої вартості біологічного об’єкта (рослини чи тварини) в разі його втрати внаслідок дії несприятливих погодних умов.
| Табл. Ринкові показники вартості страхування сільськогосподарських культур |
|
Насамперед нагадаю, що страховий поліс — це фінансовий продукт. Він складається з певних параметрів, що обговорюють, укладаючи страховий поліс, а саме: (1) об’єкт страхування, зазвичай він завжди один для одного страхового поліса (посіви озимої пшениці, майбутній урожай яблук, молочні корови тощо), (2) регіон, у якому розташовано об’єкт страхування, (3) природні явища, що покриваються страховим полісом (град, заморозки, суховій, хвороби тощо), (4) технічні елементи страхового поліса — строки дії, тригер настання страхового випадку, франшиза чи покриття й інше. Отже, вартість страхування обчислюється на підставі всіх перелічених вище параметрів.
Також, важливим чинником є специфіка ведення агрострахового бізнесу, а саме вплив перестраховиків на ціноутворення. Більшу частину страхової премії й відповідно гарантію виплат українська страхова компанія передає на міжнародне перестрахування. На практиці для тих страховиків, що не мають практики страхування аграрних ризиків, перестраховик пропонує свою ціну утримання ризиків і завжди оцінює таке: як раніше відбувалося страхування подібного об’єкта за пропонованими ризиками, яка була збитковість, чи професійна страхова компанія, кліматичні особливості регіону, структура сільського господарства, якість даних, на підставі яких обраховано чистий ризик і багато чого іншого.
Елементи страхового тарифу
Як видно зі схеми, страховий тариф складається з двох основних елементів: чистий ризик і навантаження.
Чистий ризик — це фактично відповідь на запитання: «яка ймовірність того, що град завдасть значної шкоди яблукам, що ростуть у моєму саду, або яка ймовірність того, що посіви озимого рапсу не відновлять вегетацію навесні тощо?». Для обрахунку цих показників послуговуються даними врожайності, погоди й супутниковими показниками. Проводять математичне оцінювання щодо частоти природних явищ (аналіз історичних даних) і, враховуючи вдосконалення агротехнологій та зміни клімату, роблять статистичні припущення щодо майбутнього. Також обов’язково враховується масштаб впливу природного явища й обсяг можливої шкоди біологічному об’єкту, що страхується. Як бачимо з таблиці показників вартості страхування, посіви озимої пшениці в середньому страхують від 2,8 до 5%, з якої чиста ставка премії становить 1,68 і 3% відповідно.
Навантаження містить усі витрати на ведення справи й ризики, що пов’язані як із розрахунком тарифів, так і з зовнішніми чинниками, що впливають на ведення справи. Це безпосередньо всі витрати страхової компанії, взаємодія зі страховими агентами та перестраховиком. Щодо можливих ризиків, то тут ураховуються політичні, економічні, судові й інші ризики, пов’язані з особливостями країни. Також важливим є ризик правдивості даних. Якщо їх мало чи сумнівне джерело, перестраховик попросить збільшити складову вартість ризику ймовірності даних. Для країн з економікою, що розвивається, та низьким рівнем підтримки системи агрострахування з боку держави навантаження становить близько 40%. В Україні — це 30–40%. Тим часом у США навантаження становить 18–25% і субсидується державою.
Збитковість страхового портфеля є одним із важливих параметрів у розрахунку страхового тарифу. Як математичний показник це відношення суми страхових виплат до зібраних премій. Слід пам’ятати, що страхування — це насамперед бізнес, і він не може бути збитковим, а отже, для страховика бажано, щоб цей показник був нижчим за 100%. У країнах із розвиненою системою агрострахування — США, Канада, Іспанія й Туреччина — збитковість становить 65–80% із припущенням, що раз на 20 років збитковість може становити понад 350% (так звані катастрофічні роки). В Україні останні 15 років спостерігаємо загальну збитковість агрострахового портфелю на рівні від 7 до 50%, до того ж окремі страхові компанії мали втрати 150% і більше. Якщо ми зіштовхуємося з несприятливим роком, коли збитковість вища за 100%, страховик намагатиметься наступного року збалансувати портфель і може підвищити тарифну ставку.
Андеррайтинговий коефіцієнт — це показник, про який мало говорять, але він дуже важливий у ціноутворенні. Зазвичай страховики закладають певну «бонусну частину» близько 3–15%, яку ви можете отримати, якщо вже страхували раніше, застосовуєте інноваційні агротехнології та сучасне обладнання, високий рівень менеджменту агровиробництва й отримуєте значно вищі показники врожайності, ніж у сусідніх господарствах.
Вартість агрострахування
Згадуючи канадського фермера, про якого йшлося на початку статті, й маючи розуміння структури страхового тарифу та принципів ціноутворення, пропонуємо розібратися, скільки ж насправді коштує страхування? Також варто пам’ятати: «що підтримує стабільність і ефективність у будь-якій справі (ведення бізнесу, здоров’я, навчання)? Так — це системний підхід». Аби зрозуміти реальну вартість агрострахування, чинник «системності страхування» — є головним і закладається в математичну формулу.
Продуктивні активи (корови, свині чи врожай) у страховому полісі фігуруватимуть як вартість об’єкта страхування або страхова сума. Нехай вона становить 100 дол. і з цієї суми ви щороку сплачуєте премію в розмірі 5%, що дорівнює 5 дол. Тоді за 20 років в сумі ви фактично сплачуєте повну вартість об’єкта страхуванyя — 100 дол. Разом із цим, якщо брати до уваги циклічність настання страхових випадків, що виражається в цифрах як збитковість, то при збитковості в 80% ви фактично повертаєте 80 дол. Тобто фактично страховка коштує вам 20 дол. за 20 років або 1% в рік.
Звісно, кожен аграрій може обирати свій спосіб протистояння погодним ризикам. Імовірно для когось найкращий метод — це відкласти гроші на випадок несприятливих умов, але питання у тому, чи вистачить цих коштів на відшкодування всіх витрат, пов’язаних із втратою врожаю. Страхування — це надійний інструмент, за допомогою якого можна передбачити настання можливих ризиків у господарстві й отримати відшкодування.
Лія Сорока, керівник Проекту IFC (WorldBankGroup) «Розвиток агрофінансування у Європі й Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, липень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
