За останні три роки середня врожайність озимої пшениці зросла до 37,7 ц/га, проте якість зерна, як і раніше, на низькому рівні. Українські трейдери більше формують контрактів цього року на постачання пшениці 4–6-го класів. Точна статистика про щорічні обсяги виробництва якісного зерна озимої пшениці в Україні відсутня. За приблизними даними, до 20–30% загальної кількості зерна належить до 2–3-го класів, а решта йде на фуражні цілі. Природно, миритися з таким становищем не можна. Розв’язати цю проблему можливо за таких основних умов: підвищення якості зерна, збільшення обсягів виробництва якісного зерна, відпрацювання шляхів його реалізації від виробника до покупця (логістичні розробки).
Також варто торкнутися питання про причини отримання зерна низької якості. Перша з них — це зниження норм азотних добрив під озиму пшеницю. У 1986–1990 рр. на 1 га посіву вносили азоту 84 кг/га, а в 2015 р. — 68,5 кг. Унесення органічних добрив раніше становило 9,5 т/га, а у 2015-му — 0,4 т/га. Сумарне надходження азоту з органічними й мінеральними добривами у 1986–1990 рр. становило 131,5 кг/га, а в 2015-му — 70,5 кг/га, що на 61,0 кг/га менше.
Слід зазначити, що в землеробстві України складається від’ємний баланс поживних речовин, що знижує продуктивність землеробства та якість рослинницької продукції. У 2015 році цей від’ємний баланс становив 48,3 кг/га, зокрема: азоту — 22,4, фосфору — 12,3, калію — 13,6 кг/га. Азот і фосфор потрібно довнести в ґрунт для рівноважного балансу цих елементів, а від’ємний баланс калію допустимий у степовій зоні України.
Реформування аграрного сектора зумовило утворення значної кількості великих агрооб’єднань, що впроваджують переважно закордонні технології вирощування озимої пшениці, що спрямовані на отримання високої врожайності й практично не передбачають підвищення якості зерна. Крім того, господарства ігнорують наукові розробки вітчизняних учених із вирощування зерна високої якості. У системі Національної академії аграрних наук України функціонує мережа наукових установ, що розробляють технології вирощування озимої пшениці в різних ґрунтово-кліматичних умовах. У результаті досліджень установлено, що на якість зерна впливає велика кількість чинників — від сорту до технології вирощування та збирання врожаю. Для України розроблено систему, яка дає можливість отримувати зерно високої якості в різних ґрунтово-кліматичних зонах. Розроблено картосхему географії якості зерна на території України (рис.). Визначено нормативи якості зерна на різних типах ґрунтів завдяки природній родючості ґрунтів і розроблено агрозаходи з підвищення якості зерна відповідно до вимог стандартів. Зональні інститути НААН України розробили сучасні сорти м’якої й твердої пшениці з високим умістом білка й клейковини. За даними польових дослідів, установлено, що на території України можна отримати зерно озимої пшениці 2-го та 3-го класів, а в умовах Півдня України та Центрального Степу — зерно 1-го класу, особливо в роки з посушливими погодними умовами.
 |
| Рис. Картосхема вмісту білка в зерні озимої пшениці на території України (за даними польових дослідів |
Для отримання зерна високої якості потрібно: визначити зону вирощування озимої пшениці, визначити сорти з високою якістю зерна, створити високородючі агрофони з оптимальним умістом азоту, фосфору й калію, визначити кращі попередники (чорний або зайнятий пар), використовувати якісний посівний матеріал, визначити оптимальні терміни посіву, дотримуватися агротехнічних вимог вирощування рослин, проводити підживлення азотом і мікроелементами. Особливу увагу слід приділити підживленню озимої пшениці в період вегетації. На полях, де планується отримати зерно високої якості, обов’язково проводять ґрунтову й рослинну діагностики, на підставі якої розраховують норми азотних добрив. Широко застосовують експрес-методи рослинної діагностики за допомогою сучасних технічних приладів. Контроль за вмістом у ґрунті макро- й мікроелементів покладено на державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» та його обласні філії.
Треба враховувати зональні можливості отримання зерна високої якості, використовувати нормативні показники вмісту білка та клейковини за основними типами ґрунтів (таблиця).
 |
Однією з причин отримання низької якості зерна озимої пшениці в Україні є відсутність цільових інвестицій в наукові дослідження як від державних органів, так і комерційних структур, включно з агрохолдингами.
Святослав Балюк, академік НААН України ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського». Співавтори: Анатолій Заришняк, академік НААН України, Микола Лісовий, д-р с.-г. наук
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
