|
| Борис Крикотненко |
Головний технолог підприємства Борис Крикотненко розповів про буденне життя птахофабрики та впроваджені технологічні рішення, які дозволяють господарству бути ефективним.
— Пане Борисе, розкажіть, яка потужність вашого підприємства? Птицю якого кросу утримуєте в господарстві?
— Загальні потужності «АГРО-РОСЬ» становлять 1 млн 300 тис. голів птиці одночасної посадки. Проте на сьогодні господарство стабільно завантажено на 70%. Інша частина припадає на санрозрив.
У господарстві утримуємо птицю двох кросів — рос і коб: близько 400 тис. голів крос коб, решта — рос. Через те, що не маємо власного батьківського стада, змушені комплектуватися в інших постачальників. Оскільки наразі на ринку спостерігається деякою мірою дефіцит добового молодняку, доводиться комплектуватись у кількох постачальників.
— Ви купуєте добовий молодняк чи й інкубаційні яйця?
— І так, і так. Птицю кросу коб ми отримуємо з інкубаційних яєць, які купуємо в постачальника кросу. Потім винаймаємо інкубатор, де їх інкубуємо. Курчат кросу рос купуємо в добовому віці. Постачальник привозить їх нам в господарство.
— Чи не плануєте замкнути цикл вирощування й почати утримувати власне батьківське стадо?
— Щодо власного батьківського поголів’я — так, ми плануємо. Це дуже важливий етап розвитку підприємства. Проте, думаю, що навряд чи почнемо впроваджувати ці плани цього року. Найшвидше, що це перспектива трохи віддаленого майбутнього.
— Яка форма співпраці з постачальником кросу для вас зручніша та вигідніша — купувати добовий молодняк чи інкубаційні яйця?
— Звичайно, зручніше купувати добовий молодняк. Так виходить усе більш прогнозовано. В інкубації яєць дуже незручним є непрогнозованість виводу: він може бути більшим або ж меншим, ніж було заплановано. І той, і той варіанти незручні, оскільки на виробництві важлива передбачуваність усіх процесів. І навіть якщо ми отримуємо більше курчат, ніж було заплановано, це доставляє багато незручностей, оскільки ти плануєш посадити на вирощування певну кількість птиці й не знаєш в результаті, що робити з непередбачуваним залишком.
Коли ми купуємо добовий молодняк, таких проблем не виникає. Скільки запланували посадити курчат — стільки й купуємо.До того ж, коли виникають проблеми з птицею, важко визначитись, із чиєї вини це сталося: чи постачальник кросу надав неякісні інкубаційні яйця, чи щось трапилося вже у процесі інкубації.
— Якби у вас була можливість, то ви б комплектувалися тільки птицею одного кросу?
— Так, якщо було б можна в достатній кількості на ринку знайти якісних курчат одного кросу, я б купував тільки їх.
За ціною курчата кросу рос і коб майже не відрізняються. Більшою мірою ціна залежить від логістичних витрат компанії, яка привозить курчат. Чим ближче до нас розташована компанія — постачальник добового молодняку, тим, відповідно, дешевшим буде курча.
— З якою птицею зручніше й вигідніше працювати: коб чи рос?
— Головне — з якісною. Бо обидва кроси мають низку плюсів і мінусів. Однак головне — як компанія — постачальник добового молодняку поставилась до своєї продукції і чи надала птицю із заявленими параметрами якості.
Однак вважаю, що зручніше працювати з птицею кросу рос. Бо в коба часто спостерігаються проблеми з кінцівками. І хоч компанія-виробник цього кросу тривалий час працює над усуненням цієї проблеми і вже багато чого їй вдалось досягти, але проблема слабих кінцівок усе ще є. І нам, виробникам курятини, доводиться з нею боротися, докладати чимало додаткових зусиль для її усунення. Навіть за ідеальних умов утримання, коли партія вирощувалася без проблем, інфекцій, хвороб тощо, коли збереженість стада на 42-й день утримання становила близько 98%, усе одно до кінця вирощування щонайменше 10% стада у цей час шкутильгає через проблеми з кінцівками.
Ці проблеми на останніх термінах вирощування призводять до того, що птиця починає погано рухатися, все рідше підходить до годівниць. Відповідно не набирає ваги, або навіть і втрачає її (у надто запущених ситуаціях). Усе це призводить до того, що виробник втрачає прибутки. Також птиця з ураженими кінцівками не має товарного вигляду, й тушкою її реалізувати вже не можна.
Для птиці обох кросів застосовуємо різні раціони, оскільки вони мають дещо різні потреби в поживних речовинах. Птиця кросу рос трохи вибагливіша щодо складу раціону, їй треба давати більшу кількість амінокислот. Тож раціони для цієї птиці трохи дорожчі. Проте все одно мені особисто більше подобається вирощувати рос, оскільки він росте більш рівномірно, тож на фініші ми отримуємо більш-менш однорідне стадо. І до того ж ця птиця майже ніколи не має проблем із кінцівками.
— Який підстилковий матеріал використовуєте для птиці?
— Ми використовуємо солому. Це для нас зручно й доступно, оскільки маємо її в достатній кількості, до того ж власного виробництва.
— Чи виникають проблеми зі здоров’ям птиці через аспергіли, які часто розмножуються саме в соломі?
— Ні, проблем не виникає. У тирсі, до речі, аспергіли розмножуються не гірше. Обираючи підстилку, дуже важливо враховувати власні можливості й те, який саме підстилковий матеріал є вдосталь саме у вашому регіоні. Ми маємо власний олійний цех, тому іноді як підстилку використовуємо соняшникове лушпиння, але це буває дуже рідко. Його виходить на сезон не так уже й багато.
Солома ж — найдоступніший матеріал, який легко зберігається і є в потрібній кількості. До того ж солома власного виробництва, що дає нам додаткову інформацію щодо її якості.
Перед тим як садити на неї птицю, ми її обробляємо (у пташнику на останніх стадіях дезобробки — газації, а також безпосередньо перед посадкою птиці за день проводимо газацію приміщення парами йоду). Цього достатньо, щоб проблем з аспергілами не виникало. Принаймні за останні 7 років, що я тут працюю, їх не було.
— Часто доводиться підсипати взимку солому?
— По-різному буває. Залежить від погоди й компетентності персоналу. Наприклад, за різкого перепаду температури відбувається конденсація вологи на припливних клапанах, і якщо робітник це вчасно не побачить, вони примерзають. Через це порушується повітрообмін у пташнику. Коли нормально налагоджена робота й вентиляція працює без збоїв, намокання не відбувається, і потреби підсипати додатково солому також не виникає.
— А як обігріваєте пташники взимку? Чи оптимізували витрати на опалення?
— Опалюємо пташники поки що стандартними газовими теплогенераторами. Проте нині тестуємо різні методи, плануємо почати запроваджувати альтернативні способи опалення. На сьогодні ми ще не визначилися з тим, які саме котли встановлюватимемо. Той котел, що тестували цієї зими (котли на пелетах), мені зовсім не подобається — він прогріває тільки повітря у пташнику, стіни й підлога лишаються холодними. Це провокує низку незручностей: коли збільшується вентиляція потужності котла для обігріву приміщення виявляється недостатньо. Тому ми й далі шукаємо нові моделі. І ось уже незабаром на одній із площадок експериментуватимемо з котлом також на пелетах, але робота якого буде пов’язана з нагріванням води. За нашими обчисленнями такі моделі виявляються ефективнішими для обігріву пташника.
— Розкажіть про умови утримання птиці у вашому господарстві?
— Щільність посадки — 19 голів на квадратний метр, із цього отримуємо 40 кг. Ми вирішили так вирощувати птицю, бо на нашому вітчизняному ринку не дуже люблять дрібну тушку. Тому саме обрана нами щільність посадки допомагає на 40–43-й день вирощування отримати тушку середньою вагою 2,8 кг.
Деякі птахофабрики у процесі вирощування проріджують стадо. Ми так не робимо, збираємо птицю всю й тільки у день забою. Через що мені зручніше працювати з птицею кросу рос, оскільки на день забою вона вся має приблизно однакову вагу.
Вентиляція в нас стандартна — припливно-витяжна. Не використовуємо шахову вентиляцію, а тільки торцеву в широких пташниках. У пташниках, ширших за 18 м, вона не ефективна — не забезпечує потрібний повітрообмін. У вузьких пташниках шахова вентиляція є. Улітку застосовуємо тунельну вентиляцію. Взимку ці місця з оцинкованого матеріалу ми додатково утеплюємо. Зовні зробили щити з ПВХ сандвіча. Зсередини для додаткового утеплення ми їх оббиваємо плівкою.
— Чи ускладнюються процеси дезобробки приміщень взимку? Якими препаратами обробляєте пташник для дезінфекції?
— В теплу пору року для дезінфекції пташника обробляємо формаліном. Це старий і перевірений препарат, який і сьогодні не втрачає ефективності. До того ж чимало дорогих дезінфектантів мають у своєму складі саме цю речовину. В холодну пору роки — іншими препаратами. Хоча вони в основі своїй мають той самий формалін і до їх складу додатково вводять речовини, що не дають йому кристалізуватися (це його слабке місце). Після вивозу птиці проводимо дезінфекцію й дезінсекцію посліду. Потім механічне чищення пташника, дератизацію, побілку.
Коли привозимо курчат в господарство, відразу додаємо їм у воду вітамінні й антистресові препарати, щоб зменшити шкоду після транспортування. Антибіотики даємо тільки за потреби. Просто так, для профілактики, не бачу сенсу їх давати. Нині це дуже дорого й часто не доцільно. Якщо ми бачимо якісь проблеми у птиці, проводимо лабораторні дослідження добового молодняку, тест на чутливість і вже після цього можемо призначати антибіотики. Проте це будуть препарати, які розв’язуватимуть саме ту проблему, яка є в господарстві, а не вибиратимуться наосліп. Також можна під час інкубації взяти з партії задохликів і після лабораторного дослідження виявити, які саме групи мікроорганізмів спричинили проблему. І знову таки впливати на неї, а не на всі хвороби, що можна припустити.
— На всіх профільних виставках, як-то «Спасе-2016» (Франція), «Євротір-2016» (Німеччина), суттєво збільшилося китайських виробників обладнання та кормів. Як ви ставитеся до них?
— Чудово ставлюся. У нас в пташниках стоїть обладнання китайського виробника «Біг Хадсмен». Навіть «Біг Дачмен» робить свої годівниці в Китаї.
У нас на майданчику в селі Ташлик лінія напування, годівлі, вентиляція — все китайського виробництва. І все чудово працює вже три роки. Жодних зауважень чи нарікань в мене немає. Ціна в рази менша, а якість нічим не поступається відомим виробникам обладнання для потреб птахівництва. Сервісне обслуговування непогане. Єдиний нюанс — це те, що на доставку потрібної запчастини потрібно чекати 1–2 місяці.
Треба сказати, що китайські виробники інгредієнтів для кормів останнім часом також активізувалися й пропонують, наприклад, відмінної якості та недорогі амінокислоти.
І присутність китайських компаній на нашому ринку тільки збільшуватиметься.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
