Розглянуто балансування протеїну в раціонах корів залежно від їхньої продуктивності.
Дослідження, що були проведені в останні роки, свідчать: нормування протеїнового живлення корів за кількістю сирого чи перетравного протеїну не враховує синтез мікробного білка в рубці та внесок нерозщепленого в рубці протеїну в забезпечення організму амінокислотами. Такі погляди на протеїнове живлення пов’язані з тим, що низькопродуктивні корови забезпечують свої потреби в протеїні мікробним білком, а високопродуктивні — мікробним білком і білком кормів, який не розщеплюється в рубці, а розпадається в тонкому кишківнику. Тобто шляхом так званого «обмінного протеїну», який складається з амінокислот, що всмокталися в тонкому кишківнику як з кормового, так і мікробного білка й доступні для метаболізму в тканинах. Тому сьогодні рекомендують нормувати раціони для високопродуктивних корів за сирим протеїном і його легко- та важкорозчинною фракціями.
На розпад сирого протеїну в рубці та швидкість проходження корму через передшлунки впливають такі чинники, як фізичний стан корму, методи згодовування, вид рослин, стадія вегетації, кількість спожитого корму та співвідношення в раціоні концентрованих і грубих кормів. Швидкість і ступінь розпаду протеїну в рубці залежить насамперед від його розчинності, яка, як вважають науковці, визначається співвідношенням між альбумінами та глобулінами (обидві групи можуть належати до розчинної фракції) та проламінами й глютамінами (нерозчинна фракція). Легкорозчинний кормовий протеїн під час руйнування виділяє велику кількість аміаку, частина якого не асимілюється бактеріями рубця й виводиться з організму у вигляді сечовини, що є причиною недостатнього його використання жуйними тваринами та енергетичних втрат.
Важливою проблемою живлення високопродуктивних корів є забезпечення їх раціонів важкорозчинними в рубці формами протеїну. Важкорозчинна фракція повинна мати у своєму складі всі незамінні амінокислоти, що доступні для перетравлювання у тонкому кишківнику. Незбалансованість важкорозчинної фракції протеїну за амінокислотним складом зумовлює дезамінування значної частини амінокислот і виведення азоту з організмом, що також призводить до втрат енергії.
Раціони високопродуктивних корів слід особливо балансувати за фракціями сирого протеїну в перших 100 днів лактації шляхом підбору кормів, багатих важкорозчинною фракцією протеїну (злакове і бобове сіно, висівки, екструдовані та гранульовані концентровані корми), або концентровані корми з високим ступенем розчинності протеїну згодовувати тричі на добу, що сприяє тривалому розпаду протеїну та ефективному перетравленню клітковини.
Основними методичними підходами в забезпеченні потреб високопродуктивних корів у розщеплюваному та нерозщеплюваному протеїні мають бути:
• чим вища молочна продуктивність, тим вищий рівень нерозщеплюваного протеїну;
• максимальна кількість нерозщеплюваного протеїну планується в перші 100 днів лактації за роздоювання, поступово зменшуючись у другій половині й останні 100 днів лактації.
Високопродуктивні корови з добовим надоєм понад 25 кг молока реагують на дефіцит протеїну в раціоні, особливо важкорозчинної його фракції в рубці, зниженням молочної продуктивності. Тому для раціонального використання сирого протеїну в годівлі високопродуктивних корів потрібно звести до мінімуму його розпад в рубці.
Аміак, який утворюється в рубці, може використовуватися різними шляхами. Або він буде використаний мікроорганізмами для накопичення мікробної маси, або через стінку рубця проникати у кров і надходити в печінку, де буде знешкоджений шляхом синтезу сечовини. Сечовина, в свою чергу, виводиться з організму із сечею (до того ж з організму виводиться зайвий азот) або зі слиною повертається в рубець. Підраховано, що близько 15% азоту, одержаного коровою, повторно використовується, потрапляючи в слину у вигляді сечовини. Цей кругообіг азоту, який називають руміно-гепатичним, є ефективним механізмом «збереження» білка, коли раціон корови недостатній за протеїном.
Підсумовуючи сказане, можна зазначити, що мікроорганізми рубця, використовуючи енергію вуглеводів, нарощують мікробну масу, яка переважно складається з високоякісного білка. Активність мікробіологічного синтезу в рубці значною мірою залежить від наявної енергії корму. Підраховано, що на 1 МДж чистої енергії лактації (ЧЕл) утворюється близько 14,5–16 г мікробного білка. З інших джерел відомо, що за добу в рубці корови може синтезуватися 1,6 кг мікробного білка, а деякими високопродуктивними коровами — 2,5 кг.
Для зниження розпаду протеїну в рубці використовують теплову обробку корму шляхом його гранулювання, екструдування, обробку формальдегідом або таніном, інкапсулювання білка й амінокислот, а також регулювання розміру часток кормів, що споживає худоба, рівня споживання корму та його специфічні властивості.
Для високопродуктивних корів часто виникає проблема недостатнього забезпечення неструктурними (легкорозчинними) вуглеводами. Адже рівень неструктурних вуглеводів в раціоні та швидкість розщеплення протеїну в рубці є важливими чинниками, які впливають на ефективність використання мікроорганізмами аміачного азоту в рубці. Тому існує небезпека, що за нормованого забезпечення раціону протеїном (тобто за надходження значної кількості протеїну) в кишківник надходитиме мало білка тому, що через обмежене зростання мікроорганізмів утворений під час розпаду протеїну аміак не повністю використовуватиметься на синтез мікробної маси. Якщо рівень неклітковинних вуглеводів дуже низький (<35%), як порівняти з рівнем розщеплюваного протеїну, то це може призвести до того, що рівень азоту сечовини крові буде вищим 20 мг/100 мл, а це є небажаним.
У зв’язку із цим застосовують так званий «захищений» протеїн, який завдяки спеціальній підготовці значно менше розщеплюється в рубці. Так, корова з добовим надоєм 25–35 кг молока повинна отримувати на добу близько 1,0 кг спеціального комбікорму, який містить «захищений» протеїн, а з надоєм понад 35 кг цей показник на добу має становити 1,5 кг цього самого комбікорму. Співвідношення «захищеного» протеїну та звичайного в комбікормі має бути таким: за вмісту 15% СП — 5 і 10%, 17% — 5 і 12%, тобто його кількість має бути незмінною. За перші 100 днів лактації високопродуктивній корові потрібно згодовувати 1 ц спеціального комбікорму із «захищеним» протеїном, що заощадить 1 ц звичайного комбікорму. «Захищений» протеїн вводять в кількості 5% до складу молокогінного корму: це збільшує надої в середньому на 1,4 кг/гол./добу, до того ж жирність молока збільшується на 0,18%, а також стабілізується його білок.
Для правильного забезпечення високопродуктивних корів протеїном слід ураховувати таке:
• бажано навіть за дуже високої продуктивності забезпечувати корів потрібною кількістю легкодоступних вуглеводів;
• за можливості не допускати перевищення оптимального рівня розщеплення протеїну раціону, а саме:
– 90% за середньодобових надоїв 15 кг;
– 76% за середньодобових надоїв 25 кг;
– 68% за середньодобових надоїв 35 кг;
– 64% за середньодобових надоїв 40 кг.
Потреба в протеїні розподіляється на потребу для підтримання життєдіяльності та на потребу для забезпечення продуктивності. Для підтримання життя необхідна кількість протеїну залежить від маси тіла тварини, а продуктивна потреба — від фактичних надоїв і вмісту білка в молоці.
Потреба в нерозщеплюваному протеїні становить 35–40% сирого протеїну в раціоні високопродуктивної корови.
Доведено, що мінімальний рівень розщеплюваного сирого протеїну, потрібного для мікроорганізмів рубця, становить 12–13%. До того ж 45–50% розщеплюваного протеїну має бути розчинним і швидко розщеплюватися, щоб забезпечити стабільний ріст мікроорганізмів рубця.
Сергій Чернюк, канд. с.-г. наук, доцент
Білоцерківський національний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
