Чим годують несучку на ТОВ «Птахофабрика “Київська”», розповів головний лікар ветеринарної медицини Володимир Пономаренко.
— Володимире, розкажіть про особливості раціонів для несучки на «Птахофабриці “Київська”». У господарстві суворо дотримуються рекомендацій з годівлі, що їх надає постачальник кросу, чи адаптують раціони до місцевих реалій?
— На кожному підприємстві годівля птиці здійснюється відповідно до його специфіки, тобто умов утримання, типу обладнання, конструкції пташника, рівня продуктивності та загального фізіологічного стану птиці тощо. Ці дані, а також методичні рекомендації до кожного кросу покладені в основу створення всіх рецептур.
Наше підприємство використовує раціони, що перевірені часом, а головне – адаптовані під потреби птиці й можливості господарства.
Основу раціону становить кукурудза: у пропорційному відношенні вона займає 100% зернової групи, або 44–50% загального вмісту. Виняток становило хіба що літо минулого року, коли наша птиця отримувала пшенично-сєво-соняшниковий раціон, оскільки був хороший урожай пшениці й на неї була непогана ціна.
Завдяки карофілам, що містяться в кукурудзі, отримуємо жовте забарвлення жовтка при цьому не застосовуємо синтетичних карофілів на відміну від багатьох виробників яйця. Білкова група раціону складається із соєвої (14–18%, залежно від віку птиці) і соняшникової макухи (від 5 до 20%). Це граничні норми макухи в кормі. Більші кількості ми не вводимо через те, що погіршуватиметься якість продукції. Збільшення відсотка макухи в раціоні призводить до знесення великої кількості несортового, забрудненого послідом яйця, оскільки велика кількість клітковини в кормі травмує кишечник птиці роблячи ворота інфекції , тож їй у такому разі не допомагають навіть ферменти.
Окрім рослинної сировини, до складу корму вводимо БВДМ, куди також входять целюлозолітичні ферменти й фітаза, адсорбенти токсинів та мінеральні речовини (5% – добавка для дорослої птиці, 7% – для молодняку).
Фітаза покращує доступність фосфору з усіх сировинних компонентів. Фосфор – дуже важливий мікроелемент, який напряму впливає на кондиційність яйця: його міцність, інтенсивність забарвлення. Коли зменшується доступність фосфору, збільшується відсоток яєць із насічкою, текучістю тощо.
Раніше нам у паспорті якості вітамінно-преміксної добавки вказували наявність доступного фосфору, який обчислюється з урахуванням певної матриці. У результаті виходило, що не завжди операція давала результат . Тому ми тепер купуємо добавки тільки із зазначенням фізичного фосфору (того, що можна дослідити лабораторно).
Деякі вади яєць можуть виникати в результаті порушення як фосфорного, так і кальцієвого живлення: приміром, знесення крихкого яйця. Точну причину виникнення цього дефекту допоможуть установити тільки лабораторні дослідження.
Також як додаткове джерело кальцію вводимо дорослій птиці до 10% вапняку з вмістом Кальцію 33-36 % в раціон.
— Чи відрізняються раціони для птиці в теплу і холодну пори року?
— Звісно, відрізняються, адже нівелювати вплив високих або низьких температур можна частково через корми. Якщо не вдається параметри мікроклімату ідеально відрегулювати обладнанням, варто грамотно оптимізувати раціон. Пташники у нас різнотипові, вміщують від 15 до 70 тис. голів птиці, при цьому приміщення досить високі, тобто мають значний об’єм. Наприклад, щоб птиця себе краще обігрівала в період низьких температур, збільшуємо калорійність раціону.
Взимку додатково вводимо птиці 20–30 ккал, щоб компенсувати витрати організму на обігрів. Використовуємо для цього соєву олію. І хоча виходить недешево, бо вартість соєвої олії на сьогодні становить вже близько 18 тис. грн за тонну, проте це дозволяє нам зберегти продуктивність птиці й прирости молодняку на тому самому рівні, що й до похолодання. Загалом, у зимовий період обмінна енергія для несучки в раціоні сягає 2750–2790 ккал на 100 грамів корму.
— Чому вводите саме соєву, а не, приміром, соняшникову чи ріпакову олії?
— Справа в тому, що соняшникова олія дорожча за соєву, а вміст кілокалорій в них однаковий. Соєва олія вважається технічною, тому вона дешевша.
Ріпакову олію і шрот ми теж поки що не використовуємо. На цей момент вивчаємо це питання, уточнюємо можливість нейтралізації антипоживних речовин, що містяться в ній, і економічну доцільність використання продуктів із ріпаку.
— Чи не призводить збільшення кількості олії в раціоні до збільшення розміру яйця? Як вам вдається уникнути травматизації несучок?
— Так, звичайно, підвищення вмісту олії в раціоні призводить до збільшення вмісту лінолевої кислоти, що, відповідно, провокує формування більшого яйця. Але ми цей факт враховуємо, тому запускаємо в яйцекладку тільки фізіологічно зрілу птицю, коли вона досягла як мінімум 70% живої ваги дорослої курки (приблизно 1,5–1,6 кг). Тобто ми не дивимося на вік курки, а враховуємо тільки її живу вагу для стимулювання яйцекладки. І, як показує досвід, птиця при запуску в яйцекладку з нормальною живою вагою одразу починає нести більш крупніше яйце .Ми проводили аналітику і відсоток дрібного яйця масою до 45 грамів при розносі до 170 діб становив до 3- 8 % від загального валу , а зразу зявяляється С-2.
— Що впливає на якість яйця?
— Можна говорити про безліч факторів. Пов’язані вони як із годівлею, так і з ветеринарним обслуговуванням. Приміром, якщо вводити до раціону продукти тваринного походження, яйце швидко псується . Як би якісно не було виготовлене м’ясо-кісткове борошно, це продукт, в якому швидко розвивається гнилісна мікрофлора. На момент закупівлі в продукті може бути мікробне число в межах норми, але якщо він деякий час зберігатиметься – якість почне швидко змінюватися. Окрім інтенсивного розвитку гнилісної мікрофлори, м’ясо-кісткове борошно схильне до окислення і прогіркання. 
Постачальники м’ясо-кісткового борошна досить часто проводять різні махінації зі своїм продуктом. Наприклад, впливають на значення мікробного числа шляхом введення до складу м’ясо-кісткового борошна дезінфікуючих речовини. Відповідно, у такому разі лабораторія досліджує препарат і констатує, що мікробне число не перевищує допустимий рівень, а через короткий час картина різко змінюється. Споживаючи корм тваринного походження, який оброблявся дезінфектантами, курка несе яйця, що дуже швидко псуються зсередини.
Більше того, нині почали підробляти навіть рослинну сировину. Беруть недорогу, низькопротеїнову макуху, вводять до її складу аміачну селітру або аміачну воду , кукурудзяну макуху й у такий спосіб обманюють клієнтів. Якщо зробити стандартні лабораторні дослідження фальсифікованої макухи, то вони підтвердять, що ви годуєте птицю якісним, високопротеїновим продуктом, що насправді зовсім не так.
При цьому у птиці можна спостерігати опіки слизової оболонки ротової порожнини ,виразки в мязевому шлуночку .
Організм птиці, на відміну від худоби, не може переробляти синтетичний азот на білок. Тому виходить, що годуєш курей нібито збалансованим раціоном, а в них наявні всі ознаки протеїнової недостачі: недобір живої ваги, низька продуктивність тощо.
— З яким кросом працює птахофабрика «Київська»?
— Ми утримуємо одночасно три кроси: Ломан Браун Лайт і Декалб Вайт. Найбільше мені подобається працювати з кросом Ломан коричневий. Це більш витривала, менш вибаглива і хвороблива птиця, ніж Ломан білий та Декалб Вайт, хоча трохи менш продуктивна (Ломан білий дає на 10–15 штук яєць на рік більше).
Птицю кожного кросу утримуємо в окремому пташнику. Добовий молодняк купуємо в Україні.
— Як доглядаєте за добовими курчатами?
— Температура в пташнику, де утримується молодняк, забезпечується на рівні 35 °С. Добових курчат розміщуємо одразу в клітки, куди попередньо стелимо три шари паперу. На нього насипаємо в перші дні корм, ставимо воду. Щодня знімаємо один шар паперу, тобто через три дні курчата вже сидять просто в клітках.
У нас 3-ярусне обладнання. Спочатку садимо птицю в клітки середнього ярусу. Потім розсаджуємо їх на верхній і нижній яруси на 11-14 день. На середньому ярусі залишаємо найслабших, на рівні очей людини щоб добре бачити їч, на нижній та верхній яруси садимо – найсильніших пташенят.
До сьомого дня даємо курчатам корм у вигляді гранул рецепт ПК 2-5 стартовий , далі переходимо на розсипні корми. Білий Ломан дуже швидко знаходить корм і воду, активно все це споживає. Із червоним Ломаном дещо складніше: курчат цього кросу треба активно привчати споживати корм і воду. Для них ставимо в перші дні воду в банках, а потім вже привчаємо до ніпельної напувалки. Це дуже трудомісткий процес, бо щодня доводиться змінювати воду в банках, мити їх, розводити в окремій ємності вітаміни, антибіотики і наливати їх у баночки. У середньому в кожному пташнику треба змінити приблизно дві тисячі баночок на добу. Особливо важко це робити, коли посадка відбувається паралельно в кількох пташниках. Але так ми утримуємо дуже високий відсоток збереженості поголів’я.
Якщо до 30 днів птиця нормально набиратиме живу вагу, то прогнозовано матиме хорошу продуктивність. Якщо в цей період буде сильний недобір ваги, то в майбутньому з продуктивністю будуть проблеми. Будь-які похибки в годівлі молодої птиці з високою вірогідністю призведуть до проблем із несучістю.
Успіх вирощування як дорослої птиці, так і молодняку базується на правильному утриманні, збалансованій годівлі та ветеринарному благополуччі стада. Порушення будь-якого з цих параметрів призводитиме до збоїв продуктивності несучки.
Вікторія Дичаківська
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
