Особливості застосування Пульсар® 40 на сої

Бур’яни знижують кількість та якість урожаю сої, оскільки конкурують з культурою за освітленість, поживні речовини й ґрунтову вологу. Переваги бур’янів над соєю в конкуренції за фактори життя полягають у високій насіннєвій продуктивності, кращому пристосуванні до зовнішніх умов, різноманітті біологічних особливостей насіння й органів вегетативного розмноження. Тому захист від бур’янів має першочергове значення для успішного вирощування сої.

 

За результатами наших багаторічних досліджень, у посівах сої як пізньої ярої культури найбільш розповсюдженими є щириця звичайна, мишій сизий і плоскуха звичайна. Поряд з ними зустрічаються також інші пізні ярі бур’яни: мишій зелений, галінсога дрібноквіткова, осот городній, паслін чорний, нетреба звичайна. Два останні види, внаслідок наближеного до насіння сої розміру їхніх плодів, можуть з посівним матеріалом цієї культури заноситися на поля, у тому числі й на ті, де вони раніше не спостерігалися.

 

Значно розповсюдженими в посівах сої, за нашими даними, є також ранні ярі бур’яни: лобода біла, гірчиця польова, гірчак розлогий, чистець однорічний, амброзія полинолиста та інші. Із зимуючих бур’янів частіше зустрічаються куколиця біла, підмаренник чіпкий і талабан польовий. Як і серед інших культур, у посівах сої постійними є коренепаросткові види: осоти рожевий і жовтий, березка польова та інші.

Оскільки на одному полі одночасно паразитують багато видів бур’янів, при плануванні заходів із захисту від них посівів сої орієнтуються на тип забур’яненості. Останнім є сукупність видів бур’янів з певними біологічними властивостями та чутливістю до гербіцидів визначеного спектру дії, для боротьби з якими необхідні відповідні заходи.

Для посівів сої характерні злаковооднорічний (види мишіїв, плоскуха звичайна), дводольномалорічний (всі ярі, зимуючі та дворічні бур’яни з класу двосім’ядольних) та коренепаростковий (коренепаросткові й дуже обмежена кількість багаторічних бур’янів інших агробіологічних груп, які належать до двосім’ядольних рослин) типи. На полях частіше спостерігаються складні типи забур’яненості, які є комбінацією раніше названих трьох простих. При визначенні складного типу забур’яненості на перше місце в його назві ставлять ту групу бур’янів, яка домінує в угрупуванні бур’янів.

Захист сої від бур’янів у сучасних технологіях вирощування значною мірою вирішується шляхом застосування гербіцидів. Основою захисту посівів цієї культури від бур’янів у більшості країн світу є застосування післясходових гербіцидів широкого спектру дії, які одночасно контролюють злакові та дводольні бур’яни. До таких гербіцидів належить препарат Пульсар® 40. Вплив цього гербіциду на бур’янові рослини такий. Діюча речовина препарату інгібує синтез протеїну в бур’янах. Унаслідок її дії бур’яни жовтіють, точки росту відмирають, призупиняється їх розвиток, спостерігається карликовість та, як наслідок, загибель бур’янів. Ріст бур’янів зупиняється через декілька годин після застосування гербіциду, хоча видимих ознак їх загибелі у цей час не спостерігається. Повна загибель бур’янів настає через декілька тижнів. У посівах сортів сої з більш тривалим періодом вегетації, які здатні успішніше конкурувати з бур’янами за рахунок більшої висоти рослин, площі листкової поверхні та біомаси, загибель бур’янів відбувається швидше, що необхідно враховувати при застосуванні цього гербіциду.

Пульсар® 40 застосовують в нормі 0,75–1,0 л/га по вегетуючих рослинах, насамперед, за наявності 1–3 справжніх (трійчастих) листків у культури. Крім того, гербіцид має виражену ґрунтову дію, яка дозволяє стримувати появу наступних хвиль бур’янів. Він ефективно діє проти широкого спектра злакових і дводольних бур’янів (табл. 1), у тому числі карантинних: види повитиць, амброзія полинолиста. Дещо нижча ефективність контролювання ним березки польової, волошки синьої, грабельок звичайних, калачиків призабутих, лисохвосту мишохвостикового, видів лободи, осотів жовтого і рожевого. Малочутливий до гербіциду пирій повзучий, а стійкі — горошок мишачий та хвощ польовий. 

Таблиця 1. Чутливість вегетуючих бур’янів до гербіциду Пульсар® 40 за повної норми витрати

Чутливість бур’янів	Види бур’янів
Чутливі	амброзія полинолиста, бромус види, вероніка види, вівсюг звичайний, галінсога дрібноквіткова, герань види, гібіскус трійчастий, гірчак види, гірчиця польова, горобейник польовий, грицики звичайні, гусимець Таля, дурман звичайний, жабрій звичайний, жовтозілля звичайне, зірочник середній, канатник Теофраста, кропива глуха пурпурова і жалка, курячі очка польові, кучерявець Софії, латук компасний, мак дикий, мітлиця звичайна, мишій види, незабудка польова, нетреба звичайна, осот городній, пальчатка кровоспинна, паслін чорний, петрушка собача, підмаренник чіпкий, плоскуха звичайна, портулак городній, редька дика, ромашка види, рутка лікарська, свербига східна, спориш звичайний, суріпиця звичайна, сухоребрик льозеліїв, талабан польовий, ториця польова, череда трироздільна, чистець однорічний, щириця види
Середньочутливі	березка польова, волошка синя, грабельки звичайні, калачики призабуті, лисохвіст мишохвостиковий, лобода види, осоти жовтий і рожевий
Малочутливі	пирій повзучий
Стійкі	горошок мишачий, хвощ польовий

Крім бур’янів, Пульсар® 40 високоефективний проти падалиці традиційних гібридів соняшнику (фото 1). Також, за умов вчасної та правильної обробки посівів сої Пульсар® 40, ефективно контролюється падалиця зернових і гречки посівної.

 

Шкідливість дводольних бур’янів у посівах сої значно вища порівняно зі злаковими. За нашими даними, у динаміці загальної маси агрофітоценозу частка сої в посівах зі змішаним складом бур’янів і злаковооднорічним типом забур’яненості від початку вегетації до її завершення була приблизно на одному рівні (на початку вегетації 50–72%, а в кінці вегетації 48–73%). У посівах, забур’янених лише дводольними малорічними видами, співвідношення культурних і бур’янових рослин на початку та в кінці вегетації змінювалося на користь останніх. Це свідчить, що соя за конкурентоздатністю поступається дводольним малорічним бур’янам. Підтверджує вищу шкідливість дводольних бур’янів порівняно зі злаковими і показник виносу поживних речовин з ґрунту цими групами. Так, винос однією тонною злакових однорічних бур’янів азоту, фосфору і калію з ґрунту за природного рівня забур’яненості посіву сої становить 9,4, 6,1 і 29,5 кг, а дводольних малорічних — 14,4, 7,1 і 34,5 кг відповідно. Тобто за однакової маси злакові бур’яни виносять на 20% менше поживних речовин з ґрунту, ніж дводольні.

 

Таблиця 2. Вплив Пульсар® 40 на дводольні бур’яни, врожайність і якість насіння сої, середнє за 2006–2010 рр.

Варіант	Дводольні малорічні бур’яни в кінці вегетації		Приріст урожайності, т/га	Вміст, %
	кількість шт./м2	маса, г/м2		білка	олії
Контроль (з бур’янами)	48	241	–	39,8	18,4
Еталон	31	54	0,26	40,0	18,5
Пульсар® 40, 0,75 л/га	29	31	0,26	40,0	18,7

 

За результатами наших п’ятирічних досліджень встановлено (табл. 2), що Пульсар® 40 за використання у фазі 2–3 справжніх листків сої сильніше за гербіцид на основі імазетапіру (еталонний варіант) контролював дводольні малорічні бур’яни, особливо їх масу, ніж злакові однорічні. Так, Пульсар® 40 зменшував загальну кількість і масу дводольних малорічних бур’янів наприкінці вегетації сої відповідно на 40 і 87%, тоді як препарат, використаний у ролі еталону — на 35 і 77%. Плоскуха звичайна була більш стійкою, ніж мишій сизий. Вірогідно, перший вид набуває резистентності до цих імідазолінових гербіцидів. Щирицю звичайну, яка домінує в групі дводольних малорічних бур’янів, Пульсар® 40 знищував на 12% краще, ніж гербіцид, взятий за еталон. Пульсар® 40 зменшував кількість підмаренника чіпкого, талабану польового і калачиків призабутих відповідно на 84, 78 і 64%. Для оцінки толерантності сої до вищенаведених гербіцидів було застосовано коефіцієнт шкідливості бур’янів, запропонований нами. Розрахунок коефіцієнтів шкідливості бур’янів показав, що толерантність сої була більшою до Пульсар® 40 (0,0754), а меншою — до імазетапіру (0,0667).

За повідомленнями інших авторів, для контролювання проблемних дводольних бур’янів у посівах сої, наприклад лободи білої, можна застосовувати Пульсар® 40 у баковій суміші з препаратом Базагран®. Пропорцію препаратів необхідно коригувати в кожному випадку окремо. Водночас не слід застосовувати Пульсар® 40 у баковій суміші з сульфонілсечовинними гербіцидами. Так, поєднання нами Пульсар® 40 з препаратом на основі тифенсульфурон-метилу зумовило отримання меншої врожайності сої на 0,13 т/га порівняно з контролем (без бур’янів). Також дана суміш негативно впливає на здатність сої формувати азотфіксуючі бульбочки.

У нашій зоні Пульсар® 40 виявився перспективним гербіцидом для досходового застосування в посівах сої. Нашими трирічними дослідженнями встановлено, що цей препарат краще контролював кількість дводольних малорічних бур’янів у посівах сої (97%), ніж гербіцид на основі імазетапіру (93%) та імазетапіру з додаванням хлоримурон-етилу (89%). Щоб забезпечити максимальну ефективність застосування Пульсар® 40, необхідно мати вирівняну поверхню поля, забезпечити дрібногрудкувату структуру ґрунту та рівномірно розподілити препарат на всій площі. Крім того, Пульсар® 40 за досходового застосування виявляє позитивний вплив на формування кількості та, особливо, сирої маси азотофіксуючих бульбочок на кореневій системі сої, чого не можна сказати про гербіцид на основі ацетохлору, взятий як еталон (табл. 3).

 

Таблиця 3. Вплив Пульсар® 40 на формування азотофіксуючих бульбочок на кореневій системі сої, середнє 2012–2014 рр.

Варіант	Бульбочок на одній рослині сої
	кількість, шт.		сира маса, г/м2
Контроль (з бур’янами)	47,3		0,76
Контроль (без бур’янів)	45,5		0,81
Еталон	27,7		0,44
Пульсар® 40, 1,0 л/га до сходів (без заробки)	47,1		0,98

Завдяки повільному розкладанню в ґрунті Пульсар® 40 пригнічує бур’яни впродовж усього вегетаційного періоду. Ця властивість препарату робить його більш придатним порівняно з іншими гербіцидами для використання на полях, де планують проводити сівбу сої з шириною міжрядь 15 см (фото 2). За значної присутності дводольних багаторічних бур’янів (осоти рожевий і жовтий, березка польова, молочай лозний та інші) на широкорядних посівах сої доцільно буде провести на фоні Пульсар® 40 один міжрядний обробіток перед змиканням культури в рядках.

Більшість післясходових гербіцидів, дозволених до використання в Україні на посівах сої, рекомендується застосовувати після утворення рослинами сої 1–3 справжніх листків. Водночас нами виявлено, що внесення імідазолінових гербіцидів у період утворення соєю примордіальних листків суттєво знижує забур’яненість посівів і підвищує рівень врожайності сої. За пізніших строків внесення цих препаратів встановлено зростання рівня забур’яненості та зниження приростів врожайності сої. З огляду на це минулого року нами було розпочато дослід з вивчення ефективності Пульсар® 40 за раннього післясходового строку внесення в посівах сої Встановлено, що застосування Пульсар® 40 в ранні фази розвитку сої приводило до збільшення ефективності контролювання бур’янів. Так, використання цього гербіциду в період формування соєю примордіальних листків і 2–3 справжніх листків сприяло зниженню загальної кількості бур’янів у кінці вегетації відповідно на 90 і 40%, а їх маси — на 96 і 72%. Застосування Пульсар® 40 у період утворення соєю примордіальних листків і 2–3 справжніх листків зменшувало кількість та масу злакових однорічних бур’янів відповідно на 91 і 37% та 96 і 66%, а дводольних малорічних — на 98 і 83% та 99 і 98%. Також виявлено зростання врожайності за використання Пульсар® 40 в ранні фази розвитку сої. Так, приріст врожайності сої на фоні внесення цього гербіциду в період формування соєю примордіальних листків становив 0,47 т/га, а 2–3 справжніх листків — 0,39 т/га (табл. 4).

 

Таблиця 4. Ефективність Пульсар® 40 за раннього післясходового строку внесення в посівах сої, 2014 р.

Варіант		Бур’янів у кінці вегетації		Приріст урожайності, т/га
		кількість шт./м2	маса, г/м2
Контроль (з бур’янами)		70	736	–
Пульсар® 40, 1,0 л/га до сходів (без заробки)	примордіальні листки	7	28	0,47
	2–3 справжні листки	42	204	0,39

Як і для інших імідазолінових гербіцидів, для Пульсар® 40 існують деякі обмеження в розміщенні наступних культур у сівозміні. У рік застосування цього препарату можна висівати озимі зернові колосові (пшеницю, жито), наступного року — ярі зернові колосові (ячмінь, пшеницю, овес), кукурудзу, соняшник, сорго, рис та ячмінь озимий, а через 2 роки — всі культури без обмежень. Не рекомендовано використовувати Пульсар® 40 та інші імідазолінові гербіциди (діюча речовина — імазетапір, імазапір, імазамокс) на одному полі частіше ніж 1 раз на 3 роки. Також не рекомендовано на полях, оброблених Пульсар® 40, застосовувати гербіциди з групи імідазолінів і сульфонілсечовин протягом усього сезону.

 

 

Роман Гутянський, старший науковий співробітник лабораторії рослинництва і сортовивчення, канд. с.-г. наук, 
Віра Петренкова, головний науковий співробітник лабораторії імунітету рослин до хвороб і шкідників, д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН України
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України

журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2015 року

  

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ