Бур’ян здатен швидко утворювати нові біотипи, стійкі до діючих речовин гербіцидів, які часто використовуються на одному полі.
Цей бур’ян росте по всій Україні на полях, пасовищах, у садах, городах, виноградниках, у посівах зернових озимих і ярих, а також овочевих і баштанних культур, подекуди в дуже великій кількості. Характеризується високою шкідливістю. За сильної засміченості посівів злинкою канадською (Conyza canadensis (L.) Cronq.) зниження врожаю культури може досягати 60—65%. Поширення її в посівах збільшується в умовах мінімального обробітку ґрунту. Особливо це може проявитися під час переходу на технологію ноу-тілл. Цьому сприяє властивість насіння бур’яну проростати з поверхні ґрунту під дією сонячного світла.
Біологічні особливості
Злинка канадська може розвиватися за літнім та зимовим циклами. Після закінчення літнього циклурослина формує основну розетку для зимового виживання. У зимовому щорічному циклі розетка розвивається до кінця весни заввишки від 0,45 до 1,8 м.
В умовах України сходи злинки канадської можуть з’являтися в березні-травні, а також наприкінці літа — на початку осені. В останньому випадку вони перезимовують у фазі розетки. При вирощуванні культур за технологією ноу-тілл осінні сходи за відсутності заходів контролю можуть складати основу весняного бур’янового угруповання.Ще однією особливістю насіння бур’яну є його здатність проростати у щойно достиглому і недостиглому стані.
Морфологічна будова
Злинка канадська — це однорічний або перестійний (факультативно дворічний, тобто іноді зимуючий) смердючий насіннєвий бур’ян. У перший рік часто формує лише розетку з листя. Стебло пряме, заввишки 30—180 см, густо вкрите волосками. Листки — чергові, ланцетні чи лінійно-ланцетні, цілокраї або рідкозубчасті, майже сидячі, густо вкривають все стебло. Суцвіття— квітки язичкові, зібрані в дрібні, дуже численні кошики (3—5 мм), що входять до складного суцвіття — густої довгої волоті. Цвіте рослина у липні-вересні. Корінь стрижневий. Плодоносить у серпні-жовтні. Максимальна плодючість — близько 66 тис. сім’янок, у щойно достиглому стані вони добре проростають на світлі і в ґрунті з глибини не більш ніж 1—1,5 см.
Мінімальна температура проростання сім’янок +6…+8 ºС, оптимальна +18…+28 ºС. Сходи синювато-зелені, з лимонним запахом. Любить сухі, теплі, піщані, суглинисті та кам’янисті ґрунти.За екстремальних умов бур’ян продовжує формування біомаси і насіння. Одна рослина може продукувати 20 000 насінин, і приблизно 80% з них мають здатність відразу проростати.
Сівозміна має мінімальний вплив на поширення злинки канадської. У польових обстеженнях, що проводилися американськими дослідниками в областях з найвищими популяціями бур’яну, його було виявлено на 63% посівів за умов збирання двічі урожаю сої, на 51% — за умов вирощування сої у монокультурі і на 47% з попередником кукурудзою. Інтенсивна оранки ґрунту може зменшувати поширення злинки канадської наполовину й більше.
Хімічний захист
Бур’ян може активно набувати резистентності за частого внесення одних і тих самих діючих речовин гербіцидів. Так, відомі описи біотипів злинки канадської, які виявилися стійкими до параквату, атразину, похідних сульфонілсечовини, хлорсульфурону, хлоримурону, гліфосату. Причиною появи стійкості до останньої діючої речовини, наприклад, стало те, що фермери у США вирощували сою впродовж 14 років за умов мінімального обробітку ґрунту або ноу-тілл і застосовували єдиний метод хімічного контролю — за допомогою гліфосату.
Знання гербіцидів та їхніх груп з різними діючими речовинами у комбінованому застосуванні допоможе зменшити додаткові проблеми з появою стійкості цього бур’яну. Як і з іншими бур’янами, зі злинкою канадською також потрібна адаптивна стратегія керування. Адже стійкість до гліфосату та похідних сульфонілсечовини може призвести до ситуації, коли ефективний контроль стане неможливий.
На стадії сходів або розетки злинку канадську досить легко контролювати завдяки її малим розмірам за допомогою гербіциду, що буде запобігати росту бур’яну на цих стадіях розвитку. Ефективним може бути внесення 2,4-Д у повній нормі (відповідно до рекомендованих норм). Також ефективним буде застосування 2,4-Д у половинній нормі у комбінації з гліфосатом, метрибузином або метрибузином + паракват. Метрибузин у поєднанні зпаракватом (без 2,4-Д) може також зменшувати популяцію бур’яну на стадіїсходів і розетки.
У стадії росту до 10 см найефективніше буде внесення гліфосату + 2,4-Д + хлоримурону або клорансуламу. Препарати гліфосат + 2,4-Д ефективно застосовувати у разі, коли в бур’яну не виявлено гліфосат-стійкості. Гліфосат + хлоримурон або клорансулам ефективно застосовувати у разі, коли у бур’яну не виявлено ALS-стійкості.
На стадії росту понад 15 см дуже важко контролювати розвиток і поширення бур’яну. Ефективною буде суміш із трьох речовин: гліфосат + 2,4-Д + хлоримурон або клорансулам. Отже, найкраще попереджувати і вживати своєчасних заходів контролю на ранніх стадіях росту бур’яну.
Проти осінньої популяції злинки канадської поля слід обробити гербіцидом 2,4-Д, але навіть у цьому разі існує ймовірність появи нових сходів бур’яну. Гербіциди флуміоксазин і метрибузин, внесені восени, завдяки післядії можуть контролювати популяцію злинки канадської лише до початку червня наступного року. Це стосується популяцій, нестійких до ALS. Незалежно від застосування гербіцидів восени, перед сівбою культури поля повинні бути обстежені на наявність бур’яну.
Контроль бур’яну в посівах сої при ноу-тілл
Під час вирощування сої за технологією ноу-тілл першочерговою метою програми контролю злинки канадської є зменшення кількості бур’яну відносно культури. Навесні посіви також слід обробити гербіцидом з метою попередження появи нових сходів. Така стратегія дозволить зменшити кількість обробок культури післясходовими препаратами, які можуть бути малоефективними та які сприятимуть розвитку стійкості в бур’янів. У програмі контролю злинки канадської є дуже важливими такі принципи:
Для ефективного контролю злинки канадської потрібно застосування не менш ніж три гербіциди з різним механізмом дії. Зменшити ефективність контролю можуть мультирезистентні популяції, стійкі до ALS, гліфосату. У цьому разі доцільно застосовувати препарати на основі діючих речовин хлоримурон, клорансулам, метрибузин. Для попередження розвитку бур’яну до висоти 15 см найефективнішим є внесення гербіцидів у такому порядку:
Також ефективним буде внесення гербіцидів на злинку канадську висотою 5 см у таких комбінаціях: метрибузин + 2,4-Д; метрибузин + паракват; 2,4-Д.
Комбінацію 2,4-Д + хлоримурон чи клорансулам також можна застосувати на злинку канадську заввишки до 5 см, але ефективність буде незначною для ALS-стійких популяцій бур’яну. Гербіциди на основі дикамби краще застосовувати у південних регіонах, тому що тепла погода прискорить деградацію препарату, що у свою чергу зменшить негативний вплив на рослини сої. Також для контролю бур’яну ефективні бакові суміші гербіцидів з клопіралідом, імазатапіром, бентазоном та ін.
Ігор Сторчоус, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААНУ
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
