Існує два методи вирощування часнику — через зубкове висадження та через повітряне насіння. Зубковий метод загальновідомий: восени чи навесні посадили зубок, і за кілька місяців він дав врожай. Агротехнологія беззубкового вирощування часнику в Україні мало вивчена. Ознайомимося з нею детальніше.
Процес вирощування часнику з повітряного насіння доволі тривалий. Вегетаційний період — 14 або 18 місяців: посів восени і дві зими зимівлі або весняний посів і одна зимівля. Але в чому особливість?
При зубковому посіві на 1 га необхідно 1—1,2 т насіння. Середня вартість посівного матеріалу становить 30—40 грн/кг — дешевше гарного насіння не знайти. Відтак вартість посадки 1 га становить 40—60 тис. грн.
При вирощуванні часнику з повітряного насіння на 1 га потрібно 40—80 кг посівного матеріалу залежно від застосовуваної технології (або це суходіл без поливу, або можна загустити трохи посіви) чи умов ґрунту. Вартість насіння 1-го класу, еліти або супереліти — 200 грн/кг. Максимальна ціна 1 га становить 16 тис. грн без вартості сівби.
При зубковому посіві з 1 га збирають 250 тис. рослин, а при використанні повітряного насіння — 400—800 тис. рослин. Отже, при зубковому способі люди платять значно більше грошей за насіння й отримують меншу врожайність. А при використанні повітряного насіння посівний матеріал обходиться в 5—7 разів дешевше, ще й оперуємо в 2—3 рази більшою кількістю рослин. Якщо хочете отримати урожай швидко і прибуток за 8 місяців — вийде надто дорого. Маєте час і хочете мінімізувати початкові витрати — застосовуйте посів через повітряне насіння.
Якщо організувати процес так, як радять у проекті «Український часник», потрібно пережити рік без прибутку, а потім вся робота відбувається за ідентичною схемою: влітку копаєте, восени сієте.
Сівозміну треба організувати 4-пільну: на 1-му полі сіють, на 2-му росте часник-однорічка, на 3-му — повноцінний часник, на 4-му готуєте сидеральний пар.
За рік, який умовно є безприбутковим, люди набувають досвід догляду за посівами, підбирають необхідну техніку під культуру.
Так, рік без зиску, але весь виробничий процес в рази дешевше обходиться. Бере людина кредит 100 тис. грн і може за рік обробити при зубковому методі 2 га посівів та зібрати врожай, а при повітряно-насіннєвому — 7 гектарів.
Потрібно пам’ятати і про підвищену трудомісткість зубкового методу вирощування. Адже, купуючи по 40 грн/кг насіння, його ще потрібно розлущити, в більшості випадків вручну посадити — це додаткова пеня на кожен гектар посівів.
При повітряному методі посів проводиться дуже швидко. Модернізованою в «Українському часнику» сівалкою можна засівати до 30—40 га/день. Послуги з проведення посіву такою машиною становлять 300 грн/га. Продуктивність іспанської сівалки — близько 2 га/день, швидкість руху — 0,5 км/год., вартість роботи — $400/га.
У зимовий період із посівами проблем особливих немає. Хоча… не спить узимку головний ворог часнику — миші. Вони кидають усі сусідні поля, засіяні зерновими, і організовано колоніями переходять на часникові посіви. І це не дивно, адже часник за вмістом вітаміну С знаходиться на другому місці після кропу, тож втриматися вони аж ніяк не можуть. Тому взимку варто контролювати наявність гризунів на полі.
У січні-лютому починаються роботи, пов’язані з підгодівлею посівів. По мерзлоталій землі вносять азот мірою потреби з урахуванням стану ґрунтів, наявності поливу, гігроскопічності ґрунту, його особливостей (щільний чи піщаний) тощо.
Перезимували. Зважаєте, що у вас: суходіл/не суходіл, якщо полив — «крапельку» розкатали і отримали схему поливу. Не можна забувати про постійний моніторинг землі та стану рослин (беруться зразки, направляються у відповідні організації, які беруть листочок і визначають, що рослині потрібно).
Тільки сніг сходить, припікає сонце — і рядочки намалювалися. Ще всі рослини будуть спати, і бур’яни в посадках лежатимуть, сніг навколо, а часничок вже підніметься. Чекаєте визрівання землі, входите в неї механічними засобами: міжрядний обробіток, обприскування проти шкідників і захворювань, вносите під корінь добрива.
Існують аксіоми щодо догляду за посівами часнику:
— утримання посівів у чистоті;
— максимально можливе забезпечення вологою;
— не забувати про підгодівлі добривами.
У ранній період часник любить чистоту. Згодом його рослини цілком покривають площі. Протягом вегетаційного періоду культура самостійно бореться з бур’янами, виділяє фітонциди, пригнічує бур’янів на посівах — влітку їх у полі не побачите. 
В основному впродовж сезону докучають грибкові захворювання.
Основні шкідники — цибулева муха. З-поміж ґрунтових варто згадати кореневого шкідника — кліща ґрунтового.
Якщо упустити момент видалення стрілок, то часник утворюватиме насіння, і цибулини виростуть на 25—30% менші. Коробочка разом зі стрілкою важить 15—20 г, саме їх не добере цибулина.
Трудовитрати на видалення стрілок коштуватимуть 3—5 тис. грн. Потрібно наламати ці стрілки, придумати, кому їх реалізувати, їх і заробити 30 тис. грн. Нині в Україні реалізацією черемші практично ніхто не займається — фермери розширюють площі під часником і намагаються виростити власний посівний матеріал навіть на шкоду вазі основного товару. Перші спроби розвитку цього напрямку будуть зроблені в нинішньому сезоні, коли переробники шукатимуть для приготування солінь черемшу у фермерів, які вирощують часник на 10—15 га.
Раніше часник починали збирати на Петра і Павла: 10—14 липня. Зараз терміни змістилися на 2—3 тижні раніше. І ярий, і озимий часник прибирають приблизно в одні і ті ж терміни. До 20 липня збиральну кампанію закінчують. Проходить вона шляхом підкопування, будь-якими доступними засобами: скобами, елементами цибулевих або картоплезбиральних комбайнів. Дощ у цей період абсолютно не страшний. Нашкодити він може, коли часник вже визрів, але його ще досі не дістали. Тоді цибулина може лопнути в землі, розлущитися. Тож копати часник варто злегка зеленуватим, щоб він був міцним.
Викопані рослини залишають на полі для просушування на 5—7 днів. Коли часник лежить вже на поверхні, йому нічого не страшно, хоч каміння з неба падатиме — йому все одно: на цибулині є 5—7 сорочок, які надійно захищають від зовнішніх негараздів. Єдине — сильно перетримувати часник на пекучому сонці не можна. Якщо часник затримається на полі на 10—12 днів, він може спектися, адже на сонці температура часом сягає +50…+60 °С.
Найчастіше часник викладають на грядки, але деякі фермери люблять комфорт і в’яжуть його відразу в пучечки, а потім проїздять по полю і збирають усю продукцію в контейнер. Вантажать у причіп, привозять у склади, висипають, садять працівників, які секаторами чи ножами відрізають цибулини. Чим більше людей наймете, щоб вони часник перечистити, тим швидше на складі з’явиться продукція, тим оперативніше її можна закласти на зберігання або відразу реалізувати, щоб у господарстві з’явилася жива копійка. Зауважте, якщо в господарстві немає холодильника для зберігання товару, його природна втрата за вересень-жовтень сягне 10—15%.
Іспанці відразу з поля часник вантажать в контейнери і ставлять товар в холодильник, а потім мірою потреби дістають його, чистять і надають товарного вигляду. У нас поки що такої змоги немає. Тому і посівний матеріал в Україні дорогуватий — у ньому закладено і природну втрату ваги, і ручну роботу. На жаль, це доводиться перекладати на плечі фермера. Були б холодильники, в проекті «Український часник» знизили б ціну на насіння на 10—15% від ціни природної ваги.
Тож підрили часник, дістали, просушили, доправили з поля в складське приміщення, переробили, затарили у сітку фіолетового кольору (маркетологи давно придумали, що всі овочі мають продаватися в сітці певного кольору. Наприклад, капусту радять фасувати в зелені і блакитні сітки, моркву — в червоні, а часник — у фіолетові. Хоча коли він в господарстві є, то продається в будь-чому). Розфасовувати краще в сітки по 20 кг — більше не рекомендується, часник не любить конверсійних тисків, тож при складанні на палети висота не має перевищувати 1—1,2 м.
З вересня велика частина господарів формує партії — весь товар до цього моменту варто перечистити. Потім телефонуйте трейдеру і повідомляйте, скільки зібрано тонн середнього і дрібного часнику; не забудьте й про відходи — їх теж залюбки заберуть.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
Плантатор
