Збільшення врожаю сої до рекордних 2,7 млн т цього року не зменшить конкуренцію за неї на внутрішньому ринку між компаніями-експортерами та переробниками. Адже за два роки експерти прогнозують нарощення переробки з 580 тис. т до 1,1 млн т. Експорт теж зростає високими темпами. Уже поточного сезону Україна посіла 8 місце на світовому ринку й вивезла за кордон 1,5 млн т сої.
Ринок сої сьогодні найбільш динамічно розвивається. Цьому сприяють кілька факторів. Соя — приваблива культура з агротехнічної точки зору та дотримання раціональної сівозміни, що особливо актуально через великі посівні площі, зайняті кукурудзою та соняшником, які мають найбільший ступінь виносу поживних речовин із ґрунту. Ринкова кон’юнктура для сої складається теж досить сприятливо. Стабільний попит на внутрішньому ринку забезпечує розвиток птахівництва та свинарства, які збільшують використання продуктів переробки. Нарощуванню виробництва сої та продуктів її переробки в Україні також сприяє високий попит з боку імпортерів через її цінову перевагу на світовому ринку.
Кількість господарюючих суб’єктів, які займаються вирощуванням цієї культури та селекцією насіння, із кожним роком збільшується. На сьогодні в Україні налічується понад 6,6 тис. господарств, які вирощують сою, на противагу 1,4 тис. 2003-го. До того ж за рахунок появи безлічі середніх і дрібних виробників частка ринку великих аграрних компаній знижується.
Посівні площі та врожай
За розміром і часткою посівних площ в структурі олійних соя з 2010 року домінує над ріпаком. Саме за рахунок скорочення посівів ріпаку й спостерігається основний приріст виробництва соєвих бобів.
Темпи приросту виробництва просто вражають. Так, за даними ІА «АПК-Інформ», 1999 року врожай сої становив 45 тис. т, 2005-го — понад 600 тис. т, 2009-го був зібраний перший мільйон тонн, а вже 2011 року — країна вийшла на рекордне виробництво понад 2 млн. т. Поточного року, враховуючи високий інтерес сільгоспвиробників до її вирощування, посівні площі зросли до 1,5 млн. га, за середної врожайності 18,7 ц/га. То ж у сезоні 2013/2014 ІА «АПК-Інформ» прогнозує збільшення врожаю соєвих бобів до рекордних 2,7 млн. т.
Таблиця. TOP-10 областей за площами, врожайністю і валовому збору сої в Україні у 2012 р.
| Область | Посівна площа, тис. га | Область | Ур-ть, ц/га | Область | Валовий збір, тис. тонн | |
| 1 | Полтавська | 189,1 | Херсонська | 26,8 | Хмельницька | 302,2 |
| 2 | Кіровоградська | 171,5 | АР Крим | 21,6 | Херсонська | 269,7 |
| 3 | Хмельницька | 143,6 | Хмельницька | 21,5 | Київська | 265,5 |
| 4 | Вінницька | 140,8 | Житомирська | 21,3 | Полтавська | 258,5 |
| 5 | Київська | 138,2 | Волинська | 20,7 | Вінницька | 198,2 |
| 6 | Черкаська | 117,3 | Тернопільська | 20,4 | Кіровоградська | 194,7 |
| 7 | Херсонська | 98,3 | Київська | 19,6 | Черкаська | 194,1 |
| 8 | Житомирська | 67,4 | Івано-Франківська | 19,4 | Житомирська | 139,9 |
| 9 | Сумська | 65,2 | Львівська | 18,8 | Сумська | 88,7 |
| 10 | Харківська | 59,4 | Рівненська | 18,6 | Чернівецька | 82,1 |
| Інші | 285,6 | Інші | 14,6 | Інші | 416,7 | |
| Україна | 1 476,4 | Україна | 17,1 | Україна | 2 410,2 |
Регіональні особливості виробництва
Процес вирощування цієї культури в Україні можна назвати скоріше екстенсивним, ніж інтенсивним, зважаючи на збільшення виробництва насамперед за рахунок розширення площ, а не підвищення врожайності. У вирощуванні сої виробники надають перевагу насінню вітчизняної селекції. Більшість комерційних сортів України можуть забезпечити потенційну врожайність у межах 25–28 ц/га для регіонів без зрошення і 32–35 ц/га — на зрошуваних землях. Середня врожайність протягом останніх 10 років становила 14,7 ц/га, за останні 3 роки — 17,8 ц/га, максимальний показник досягнуто 2011 року — 20,4 ц/га.
У центральному регіоні збирають третину врожаю сої, головним чином, за рахунок великих площ. Однак, незважаючи на зростання валового збору олійної, питома вага цього регіону в загальному виробництві сої знизилася з 40 до 36% за рахунок швидших темпів розширення площ в інших регіонах. Різка зміна параметрів клімату в бік його потепління в супроводі посухи створила фактично нові умови для сої в основних регіонах її вирощування. З одного боку, потепління клімату позитивно впливає на розширення площі сівби сої у двох зонах країни — Лісостепу та Поліссі, а з іншого — посилення посухи має негативний вплив на врожай сої, особливо в зоні Степу.
За попередніми підсумками посівної кампанії, 2013 року найбільші площі під культурою (189 тис. га) були зосереджені в Полтавській області. Відносно великі площі під соєю знаходяться в Кіровоградській (171,5 тис. га), Хмельницькій (143,6 тис. га), Вінницькій (140,8 тис. га), Київській (138,2 тис. га) і Черкаській (117, 3 тис. га) областях. У сукупності понад половина всіх посівів зосереджена у цих шести областях. Дніпропетровську область можна назвати аутсайдером за найменші площі, низьку врожайність і фактично відсутність позитивної динаміки виробництва.
Зона гарантованого вирощування сої включає великі площі зрошуваного землеробства, зокрема АР Крим. Тут є родючі землі (чорноземи та каштанові ґрунти), вегетаційний період тривалий, сума активних температур в межах 2600–3000 °С, проте є дефіцит опадів, який можна поповнити за рахунок поливів. У цьому регіоні можна вирощувати сорти сої різних груп стиглості. Однак в АР Крим 2013 року засіяно лише 15 тис. га — досить небагато порівняно з іншими областями.
Зайнявши місце ріпаку, як другої за значимістю олійної культури в центральному регіоні, соя демонструє значний приріст виробництва. Так, за 2008–2012 рр. площа та валовий збір зросли у 2,6 рази. Найвдалішим роком був 2011-й, коли урожай сягнув майже 1 млн. т завдяки рекордної врожайності. У центральному регіоні врожайність сої досить невисока — у середньому 14–15,5 ц/га. Найбільші врожаї олійної збирають у південному регіоні. Однак 2011-й показав, що в центральних областях таки можливе досягнення врожайності сої понад 20 ц/га, наприклад, у Полтавській області аграрії збирали по 24 ц/га.
З погляду ресурсних можливостей є всі передумови для подальшого удосконалення виробництва сої. Фахівцями НААНУ науково обґрунтовано, що завдяки сприятливим ґрунтово-кліматичних умов і наявності якісного вітчизняного посівного матеріалу в соєвому поясі України потенційно можна вирощувати до 4 млн га сої й отримувати врожай на рівні 8 млн. т за середної врожайності по країні 20 ц/га.
Внутрішня переробка
Поряд із зростанням обсягів виробництва сої росли й обсяги її переробки, до того ж темпи зростання виробництва соєвих бобів значно випереджали темпи зростання обсягів переробки. Основні фактори, які стримують розвиток переробки сої в Україні:
• висока експортна привабливість культури;
• використання соняшнику як основної сировини для роботи олійних підприємств. Як наслідок, більш привабливі ціни на продукти його переробки порівняно із соєвими продуктами.
Ще одним важливим чинником, який стримує нарощення переробки культури, є недостатність фінансових ресурсів, особливо в період формування основних обсягів сировини для забезпечення ритмічної роботи підприємств; різкі коливання цін на соєві боби.
Тим не менш, за 10-річний період переробки сої відбулося істотне збільшення використання культури як сировини для олійної промисловості. Якщо в 2008/2009 МР усього в країні було перероблено близько 380 тис. т сої, то за прогнозами ІА «АПК-Інформ» у 2012/2013 МР цей показник сягне 580 тис. т.
Таблиця. Виробництво сої в Україні за 2009-2011 рр. за областями.
Поточний сезон характеризується посиленою конкуренцією за сою на внутрішньому ринку з боку компаній-експортерів і переробників. У найближчій перспективі може спостерігатися підвищувальна тенденція в обсягах переробки сої в Україні, для чого є всі необхідні передумови. За прогнозами ІА «АПК-Інформ» 2015/16 МР Україна здатна збільшити обсяги переробки сої до 1,1 млн. т.
На сьогодні в Україні працюють 15 великих промислових підприємств із переробки сої та близько 180 дрібних. Основна частина з них переробляє сою методом пресування, і лише три заводи застосовують метод екстракції та є єдиними виробниками високопротеїнового соєвого шроту в Україні. Це ЗАТ «Протеїн-Продакшн» (Кіровоградська обл.), ТОВ «Каховка Протеїн Агро» (Херсонська обл.) і ПАТ «Пологівський ОЕЗ» (Запорізька обл.).
Крім того, є підприємства, які мають технічні можливості, проте не здійснюють переробку сої. Таких в країні налічується 9, а їх сукупні базові можливості з переробки сої за оцінкою ІА «АПК-Інформ» становлять понад 1,4 млн. т на рік. Якщо враховувати потенціал цих заводів, то сумарна потужність із переробки сої в Україні на сьогодні становить 2,4 млн. т на рік, що теоретично дозволяє переробляти весь вироблений обсяг в країні. У той же час не варто забувати й про нові проекти з будівництва та модернізації. Таким чином, з урахуванням озвучених проектів із будівництва та модернізації заводів, прогноз «АПК-Інформ» щодо потужностей із переробки сої в Україні 2015/2016 МР становить 1,7 млн. т.
Виробничі потужності з переробки сої в Україні збільшуватимуться зі значним випередженням фактичних обсягів переробки. Це стане наслідком жорсткої боротьби за сою між переробниками й експортерами на тлі паралельного збільшення вивозу зерна культури за кордон. У цьому контексті не виключена можливість запровадження державою експортного мита на сою для стимулювання її внутрішньої переробки та забезпечення потреб тваринництва.
Експорт/імпорт соєвих бобів
Соя залишається експортно-орієнтованої культурою, і показники її вивозу за кордон зростають пропорційно нарощенню обсягів виробництва. Так, 2011/2012 МР обсяг експорту соєвих бобів становив 1,34 млн. т. Поточного сезону 2012/2013, за прогнозами «АПК-Інформ», аналогічний показник зросте до рекордних 1,5 млн. т.
Сьогодні завдяки збільшенню виробництва сої Україні вдалося зміцнити свої позиції на експортному ринку й посісти 8 місце. Якщо проаналізувати географічне розташування експортерів сої, то можна помітити, що Україна — єдина країна, яка не належить до Північної або Південної Америки. І хоч про конкуренцію з такими потужними експортерами, як США, Бразилія або Аргентина, поки що рано говорити, все ж Україна має всі шанси стати лідером у постачанні сої на ринок країн Європи, Північної Африки та Близького Сходу в найближчі роки.
Нині українська соя має успіх в країнах СНД: Росії, Азербайджані, Білорусі, Узбекистані та ін. Ці країни задовольняють свій попит практично повністю за рахунок української сої. Світовий ринок тільки починає дізнаватися про Україну як експортера сої, проте вже сьогодні український продукт знайшов своїх покупців в Італії, Іспанії, Єгипті, Туреччині, Португалії та навіть Таїланді й потроху витісняє продукцію іншого походження. До того ж така тенденція може продовжитися. За прогнозами ІА «АПК-Інформ», експорт соєвих бобів 2015/2016 МР може сягнути 2,5 млн. т. Що стосується імпорту, то в Україні соя імпортується малими обсягами — у середньому менше ніж 1 тис. т на рік.
Висновки
Результати аналізу інвестиційних планів основних споживачів соєвих продуктів в Україні засвідчують, що в близько терміновій перспективі тваринництво в Україні розвиватиметься, а з ним і ринок сої та продуктів переробки. У першу чергу слід відзначити позитивну динаміку птахівничої галузі, що призводить до нарощування обсягів виробництва комбікормів і збільшення використання продуктів переробки сої.
Таким чином, внутрішній і експортний попит на сою та продукти переробки, який зростає, а також наявність необхідних ресурсів дозволять до 2015/2016 МР збільшити виробництво олійної майже до 4 млн. т (у чистій вазі), її переробку — до 1,1 млн. т, а експорт — до 2,5 млн. т. Крім того, найважливішими факторами, що сприяють нарощуванню переробки, стануть модернізація потужностей із переробки та зберігання, розвиток тваринництва, розробка та впровадження рецептур комбікормів із використанням соєвого шроту. Для зміцнення позицій України на експортному ринку ключовими питаннями стануть розвиток логістики, якість продукції та підвищення культури ведення бізнесу.
Анна Платонова
газета “АгроМаркет” серпень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
