Техніка

Ворушіння без оббивання

Ворушіння без оббивання

Для ворушіння скошеної конюшини лучної оптимальним є використання граблів-ворушилок із відцентровими граблинами.

Невід’ємним процесом будь-якої технології заготівлі сіна є повне або часткове висушування трави в польових умовах. Цей процес супроводжується втратами скошеними рослинами не лише вологи, а й поживних речовин через протікання біологічних процесів й оббивання вегетативних частин.
Ворушіння без оббивання Причиною механічних втрат є результат дії на прив’ялену масу робочих органів граблів, ворушилок й інших машин. Основна маса цих втрат припадає на ніжні частини рослин — листки та суцвіття, які легко оббиваються й безповоротно втрачаються. Особливо це проявляється під час заготівлі сіна з бобових трав, зокрема конюшини лучної.
Залежно від погоди механічні втрати досягають до 27% маси вихідної сухої речовини трави. Це не тільки зменшує кількість зібраного сіна, а й суттєво впливає на його якість, зокрема кормову цінність. Бо вміст поживних речовин у листках і стеблах трав є неоднаковим. Наприклад, листки конюшини лучної містять у 2-3 рази більше білків і мінеральних речовин, ніж стебла.
Проведеними нашим науковим закладом дослідженнями з вивчення швидкості вологовіддачі вегетативними частинами скошених рослин конюшини лучної встановлено, що починаючи від скошування й до досягнення кондиційної вологості сіна (18%) її листки є сухішими за стебла. Найбільша різниця між вологістю листків і стебел спостерігається за загальної вологості рослин 50–60%. Наприклад, за загальної вологості трави 6% стебла містять близько 65% вологи, а листки рослин у разі пров’ялювання у валках (фаза цвітіння) — 50%, сушіння в прокосах (фаза бутонізації) — 40% і в фазі цвітіння — 25%. Тобто різниця між вологістю стебел і листків відповідно становить 15, 25 і 40%.
На інтенсивність вологовіддачі листків крім способу сушіння впливає фаза розвитку рослин. Листки рослин пізніх фаз вегетації інтенсивніше віддають вологу, ніж листки рослин, що скошені в більш ранніх фазах. Звідси випливає, що з метою зменшення механічних втрат під час заготівлі сіна з конюшини пізніх фаз вегетації необхідно частіше ворушити скошену траву. Порівнюючи між собою отримані дані, бачимо, що різниця між вологістю стебел і листків рослин, які сохнуть у валках, є значно меншою порівняно з різницею між вологістю, коли прив’ялюють трави в прокосах. Тобто у разі сушіння трави у валках нерівномірність вологості складових частин рослин є меншою, ніж за висушування в прокосах.
Із втратою вологи рослинами вологість оббитих листків зменшується. У разі зміни вологості конюшини від 63 до 20% вологість її оббитих листків змінюється в таких межах: у трави, сушіння якої виконувалося в прокосах, — від 16,5 до 10%; у трави, яка висушувалась у валках — від 17,5 до 12%. Загальна вологість листків у першому випадку становила 31, в другому — 52%, тобто в процесі сушіння конюшини крім нерівномірності вологовіддачі складовими частинами рослин спостерігається також нерівномірність висихання й самих листків.
Ворушіння без оббивання Серед машин, призначених для ворушіння та згрібання скошених трав, особливе місце посідають граблі-ворушилки з відцентровими граблинами. На нашому ринку цей тип машин представляють граблі-ворушилки ВЦН-Ф-3, ГВЦ-3, КР-420, КР-722 Ylо Tehtaat, ГВ-00.000 «Львівсільмаш», HAYBOB 300 Kuhn та ін.
Ротори цих машин виконано у вигляді коліс, на трубчатому ободі яких установлено граблини (подвійні пружинні зуби). За нерухомого ротора вони перебувають у вертикальному положенні, а під час його обертання під дією відцентрової сили переводяться в робоче положення. Звідки й назва: граблі-ворушилки з відцентровими граблинами. Ці машини за конструктивним виконанням найпростіші, мають у порівнянні з іншими типами граблів-ворушилок найнижчу металоємкість. Вони забезпечують рівномірне розпушення трави під час ворушіння, а під час згрібання формують рівномірний за масою валок. Це підвищує якість сіна та дозволяє раціонально використовувати машини на наступних операціях.
Однак їх застосування для інтенсифікації сушіння скошених трав призводить до значних механічних втрат. Особливо це проявляється під час ворушіння бобових трав, коли вони мають вологість меншу за 60%.
Із метою визначення раціональних режимів роботи цих машин під час ворушіння прив’яленої конюшини лучної нами встановлено таке. За обробки конюшини лучної граблями-ворушилками з відцентровими робочими органами колова швидкість робочих органів не має перевищувати 7,4 м/с, якщо вологість трави становить 60–50%, і 6 м/с за вологості 40–30%. Поступальна швидкість граблів-ворушилок має бути в межах 1,3–4 м/с за вологості конюшини 60–50%, не повинна перевищувати 2,3 м/с — за вологості 40% та — 1,15 м/с за вологості 30%. Оптимальне значення подачі прив’яленої конюшини лучної для граблів-ворушилок із відцентровими робочими органами перебуває в межах 3,5–5,2 кг/с на метр ширини захвату.
Недоцільно ворушити або згрібати конюшину лучну з прокосів у валки, якщо її вологість менша за 30%, бо в цьому разі виконання операції супроводжується значним оббиванням листків.

 

 

Дмитро Кондратюк

Вінницький національний аграрний університет

журнал “The Ukrainian Farmer” червень, 2013 року

 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines .   Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ