Урожай-2026: від посухи до вдалих гібридів

Сезон-2026 ще раз нагадав нам, наскільки сильно результати в рослинництві залежать від погоди. Ми можемо вчасно підготувати ґрунт, дотриматися технології сівби, внести добрива та провести необхідні роботи. Але коли рослинам бракує вологи, навіть якісна агротехніка не завжди допомагає отримати запланований урожай.
Цього року ми обробляли близько 1,9 тис. га землі. Вирощували зернові, олійні й кормові культури ‒ адже наше завдання не лише отримувати продукцію на продаж, а й забезпечувати кормами власне молочне господарство.
Ми дещо змінили структуру посівів, як порівняти з минулим роком. Спочатку розглядали можливість посіяти яру пшеницю, але, зважаючи на прогнозовані ціни на зерно, відмовилися від цього варіанта й збільшили площу під соняшником. Площі під соєю залишилися практично незмінними.
За підсумками сезону таке рішення себе виправдало. Соняшник дав у середньому близько 3,5 тонн/га ‒ приблизно стільки ж, як і торік. Для нас це ‒ добрий результат, особливо з огляду на спеку й брак опадів. Ця культура стала однією з найуспішніших нинішнього сезону та суттєво підтримала економіку рослинництва.
З озимими зерновими ситуація складніша. Озима пшениця дала близько 4,5 тонн/га, тоді як торік ‒ близько 6,5 тонн/га. Урожайність озимого ячменю вийшла близько 4 тонн/га проти 5,5-6 тонн/га у 205 році.
Причина передусім ‒ у дефіциті вологи. Зерно не змогло повноцінно налитися.
Соя дала близько 2 тонн/га. Зважаючи на погодні умови, результат міг бути й гіршим: за нашими спостереженнями, у сусідніх господарствах траплялися показники близько 1 тонни/га.
Кукурудза на силос забезпечила орієнтовно 30 тонн/га. Ми розраховували на більше, але через посуху рослини не змогли наростити достатньої зеленої маси. Зернову кукурудзу ще не зібрали повністю, тому остаточні цифри поки не готові.
Один із висновків цього сезону ‒ потрібно оцінювати не лише потенційну врожайність гібрида, а й те, як він поводиться за різних погодних умов.
На кукурудзі ми добре побачили різницю між гібридами. Одні сформували повноцінні качани, а в інших зерно заповнило лише частину качана. Тому цього року приділили особливу увагу випробуванню насіння.
Зокрема, на 40 га посіяли дорожче імпортне насіння кукурудзи. Більшість інших посівів кукурудзи були під дешевшим насінням українського виробника.
Зрештою дорожчий гібрид показав урожайність близько 40 тонн/га. Подібний результат отримали й на одному з доступніших гібридів. Уміст крохмалю в обох випадках ‒ близько 37%.
Це не означає, що дорожче насіння завжди недоцільне. Але наш досвід показує: сама по собі вища ціна ще не гарантує кращого результату. Потрібно дивитися на конкретні показники, умови вирощування й економічну доцільність.
Ми продовжуємо такі випробування. Цього року заклали демонстраційні ділянки з 10 новими гібридами від різних виробників.
Один із гібридів кукурудзи добре себе зарекомендував і торік, коли було багато опадів, і цього року, попри посуху. Врожайність на корнаж не змінилась ‒ близько 10 тонн/га, а на окремих полях сягала й 12 тонн/га.
Для нас це ‒ важливий показник: один рік може бути надмірно вологим, інший ‒ посушливим, а господарству потрібно планувати виробництво заздалегідь. Якщо гібрид добре проявляє себе за різних умов, це додає впевненості у виборі.
Подібний приклад маємо і з соняшником. Один із гібридів і торік, і цьогоріч дав близько 3,5 тонн/га.
Водночас не поспішаємо відмовлятися від усіх гібридів, які показали слабші результати цього сезону. У попередні роки вони працювали добре, а цьогоріч на результат суттєво вплинули екстремальні погодні умови.
Окрім погоди, на результати сезону впливають економічні умови. Найвідчутнішими для нас залишаються витрати на пальне, добрива, запчастини. Буває, що питання ‒ не лише у вартості пального, а й у можливості вчасно його придбати. Це ускладнює планування польових робіт.
Не менш болюча проблема ‒ непередбачуваність цін на сільгосппродукцію. Один рік соя може коштувати $500/тонна, а наступного ‒ вже $250/тонна. Водночас посіви планують заздалегідь, вкладаючи кошти в насіння, пальне, добрива та техніку. Фактична ціна реалізації врожаю стає зрозумілою значно пізніше.
Тому для аграрія важливо не лише виростити хороший урожай, а й розуміти, за яких умов його вдасться продати.
Наступного року плануємо збільшити площі під кормовими культурами. Зокрема, хочемо додатково засіяти 39 га люцерною, розширити посіви кукурудзи на силос і дещо збільшити площу під соняшником.
Також продовжимо випробовувати нові гібриди. Результати демонстраційних ділянок допоможуть визначити, які з них доцільно використовувати на основних площах.
Звичайно, багато залежатиме від погоди. Але кожен сезон дає нам практичний досвід і підказує, що варто змінити.