Переорієнтація партій українського збіжжя до порту Констанца – це додаткові 30-40 дол./т

Стабільна робота глибоководних портів Чорного моря – питання номер один для агровиробників, експортерів та держави загалом. 

Порти не припиняють роботу, проте внаслідок активізації цілеспрямованих атак на торговельні судна та інфраструктуру, експорт Українським коридором майже припинився. Тож допоки безпека судноплавства перебуватиме під загрозою, варто розглядати вибудовані з 2023 року альтернативні маршрути. 

Мова йде про Дунай із перевалкою в порту Констанца, транзит залізничним та автомобільним транспортом до портів Балтійського моря і прямий експорт суходолом до деяких країн Європейського Союзу.

У серпні 2023 року без портових потужностей Україна експортувала максимум 3,7 млн тонн зернових, олійних та шротів щомісячно. Більше, ніж половина обсягів агропродукції припадала на порти Дунаю та поромні переправи. 

Щоправда, внаслідок аномальної спеки у Європі рівень води в Дунаї на території Румунії опустився до найнижчої позначки з 1996 року – 1,5 – 1,7 тис. м³/с. Тож судна, щоб зменшити осадку, завантажують максимум на 20-30%. Згідно з прогнозами та природно-кліматичними особливостями, Дунай знову стане повноводним в жовтні-листопаді й зможе повернути свої потужності. Спираючись на досвід 2022 року було зафіксовано, що експорт суходолом (тільки залізницею та автівками) сягав максимум 1,8 млн тонн на місяць. 

Проте експорт альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати. До того ж ускладнена логістика спричинила дисбаланс між світовими та внутрішніми цінами. Зокрема, вартість пшениці у Констанці за тиждень зросла на 30 дол.,/т, водночас внутрішні ціни в Україні водночас просіли на 1000-1500 грн на зернову групу. Урахувуючи, що переорієнтація партій українського збіжжя до порту Констанца – це додаткові 30-40 дол./т, аграрії у кращому випадку вийдуть в «нуль», уклавши ф`ючерсні контракти із виконанням у вересні-жовтні. Уряд вже ухвалив рішення щодо індексації тарифів «Укрзалізниці» на 30% , що спричиняє додаткові внутрішні витрати й навантаження. УКАБ наголошує, що варто відтермінувати таке підвищення допоки не буде реалізовано достаньо експортних обсягів.

Саме тому всі  профільні асоціації пропонують перейти до прозорої системи тарифоутворення, за якої вартість перевезень визначатиметься за принципом «собівартість плюс нормативно встановлений рівень рентабельності». Також вони наголошують на запровадженні УЗ низки заходів задля убезпечення накопичення вагонів та їх дефіциту і поступовій переорієнтації логістики на альтернативні маршрути, включно із можливістю збільшення пропускної спроможності сухих портів і прикордонних переходів.

Від української дипломатії ми очікуємо звернення до ЄС щодо підтримки розвитку «Шляхів солідарності» та термінового ad-hoc збільшення квот на продукцію в межах діючої DCFTA (deep and comprehensive free trade agreement). 

У новий маркетинговий рік ми увійшли з перехідними залишками близько 10 млн тонн зернових та зернобобових. Наразі тривають жнива ранніх зернових. За прогнозами УЗА, виробництво зернових зросте. Урожай пшениці оцінюється в 23,7 млн т, ячменю – 5,5 млн т, кукурудзи за сприятливих погодних умов агровиробники зберуть 32,1 млн т. Тож тримати зерно до стабілізації роботи морпортів буде складно. 

Проте перспективи щодо пшениці на тлі високих врожаїв у Європі, виглядають не надто сприятливо. Так чи інакше на цьому ринку нам буде складніше конкурувати й реалізувати збіжжя, виходячи в «нуль» і подекуди в «мінус».

Ціни на кукурудзу восени можуть просісти до рівня збитковості. Але у цьому випадку варто подбати про зберігання зернової на елеваторах чи в рукавах, очікуючи на стабілізацію логістичних шляхів та кращу ціну. Внаслідок аномальної спеки, у Європі вже переглянули прогноз з виробництва кукурудзи. Тож може статися, що українська зернова буде дуже затребуваною в ЄС. 

Якщо ж докладаючи зусиль на міжнародній арені задля відновлення безпеки судноплавства у Чорному морі, ми стабілізуємо відвантаження альтернативними маршрутами, цінове навантаження зменшиться. Ціни ж стабілізуються, коли ми відновимо експорт зерна до 4,1 млн тонн щомісяця.