Міжнародний практичний форум DAIRY FARMING INDUSTRY, 11-12 березня 2026

11–12 березня 2026 року у Львові відбувся Міжнародний практичний форум «DAIRY FARMING INDUSTRY: працюємо над собівартістю».

Міжнародний практичний форум Dairy Farming Industry консолідував учасників ринку задля пошуку стратегій успішного функціонування в кризовий період

Молочне скотарство переживає чи не найглибшу кризу з часів незалежності України. Ця галузь ніколи не була тихою гаванню та зоною комфорту. Проте сьогодні до чинників війни та експансії дешевої імпортної продукції додалось катастрофічне падіння цін на сире молоко.

Міжнародний практичний форум Dairy Farming Industry, який відбувся в березні у Львові, зібрав фахових експертів і керівників провідних ферм з усієї України. У непростий період для галузі 380 учасників активно обговорювали шляхи виживання підприємств, а також вибудовування стратегій, які допоможуть пережити кризу.

Больова точка

Ціноутворення є найболючішим питанням нинішнього сезону. За словами голови Ради директорів «Спілки молочних підприємств України» Вадима Чагаровського, аналогічна тенденція спостерігається на світовому та європейському ринках, у який ми активно інтегрувались протягом останніх років.

Проте, якщо європейський фермер не переймається собівартістю, бо має підтримку у вигляді дотацій, українським підприємствам доводиться працювати над собівартістю.

— В умовах перебоїв з електропостачанням і підвищенням вартості кормів та ветпрепаратів це доволі складно, — наголосив фахівець.

Управляючий комплексом ТОВ «Острійківське» Олександр Люлька наголосив, що ферми постійно працюють над собівартістю молока.

— Ми працюємо з генетикою, щоб корова менше споживала кормів, щоб вона була меншою, давала більше молока, — зазначив він. — Натомість переробні заводи возять молоко з Київської області у Вінницьку й навпаки, перекладаючи логістику на нас. Вони не хочуть модернізуватися, домовлятися. Супермаркет теж диктує ціни заводові, і це лягає також на ферми. Розділити харчові продукти на полицях ніхто не хоче: фальсифікат, добре молоко. Все це впливає на собівартість молока.

Радник при дирекції Інституту сільського господарства України Григорій Седіло акцентував, що за канонами вартість сировини в готовій продукції має становити 45%. Натомість нині вона становить 29–34%.

— Є необмежене коло зменшення собівартості, але в ланцюжку виготовлення продукції цей тягар чомусь завжди лягає на плечі виробника, — зауважив він

Вадим Чагаровський переконаний, що прибуток мають отримувати всі в ланцюжку: і виробник молока, і переробник, і ритейлер. Проте наразі український ритейл робить націнку в 10–15%, а також перекладає на переробника 25–30% так званих ретро-бонусів за маркетинг, централізований склад, брак, транспортування до магазинів. Натомість у країнах ЄС ритейлу дозволяється брати всього 10% ретро-бонусів. Тож коли в Україні ухвалять євроінтеграційний закон про торгівлю, ритейл не зможе перекласти свої операційні втрати на переробника, а той зі свого боку зможе давати більш справедливу ціну виробнику.

Осяжна перспектива

Вадим Чагаровський переконаний, що, попри виклики, майбутнє — за промисловим виробництвом молока.

Адже промисловий сектор демонструє стабілізацію й нарощування поголів’я, яке налічує 395 тис. голів станом на 1 січня 2026 року.

— Середній надій на фермі — 8450 кг/рік, що вже перевищує деякі європейські країни. Покращуються і якісні показники молока, — наголосив він.

Директор державного інституту інформатизації та економічного моделювання Ігор Гужва зазначив, що ферми, які функціонують за американською моделлю, демонструють стійкість навіть у кризовий період. Він вбачає перспективу в нарощуванні обсягів переробки та збільшенні загальної кількості стада на 750 тис. голів. У цьому разі Україна змогла б збільшити свою частку у світовому виробництві молока, яке наразі становить 0,7%, застосувавши потенціал у торгівлі традиційними продуктами на суму 239 млн дол./рік.

Проте, як наголосив директор ДП «Агентства з ідентифікації і реєстрації тварин в Україні» Петро Пешко, купуючи молоко, сучасний молочний ринок вимагає контроль, безпеку та гарантію походження продукції. Цьому сприяє ідентифікація тварин, яка в промисловому секторі становить 100%. Ця процедура спрощує доступ господарствам до залучення грантів й отримання коштів за програмами держпідтримки.

За словами фахівця, уряд розглядає ініціативи щодо створення в ДАР додаткової інформації про виробників і переробників молока. Це має убезпечити ринок від фальсифікату й скорегувати ціноутворення на якісну продукцію.

Шляхи виживання

У кризовий період кожне агропідприємство намагається скорегувати собівартість молока.

Заступник директора з тваринництва ТОВ «Понори» Микола Віблий розповів, що витрати на годівлю в структурі собівартості обіймають близько 50%. Тож знизити їх можливо за допомогою високоякісного сінажу. Оптимізувати витрати допомагає й цифровізація керування виробництвом.

Паралельно з молоком підприємство реалізує високоякісних нетелей голштинської породи, адже ТОВ «Понори» має статус племрепродуктора.

— Вплинути на ціноутворення на ринку молока ми не можемо. Тож відгодовуємо молочних бичків. Непогані результати дає реалізація нетелей, — розповів керівник напряму тваринництва ТОВ «Епіцентр Агро» Михайло Ковальчук.

Також в «Епіцентр Агро» оптимізують витрати на годівлю шляхом підбору кормових гібридів основних культур із високою поживною цінністю. Крім того, в агрохолдингу працюють над мінімізацією втрат через хвороби молочної худоби внаслідок каморбідності, які становлять в Україні 400–600 дол./рік на корову.

Керівник департаменту тваринництва НВАП «Ель Гаучо» Дмитро Самсоненко переконаний, що відгодівля бичків молочних порід, які становлять 30–50% приплоду ферм, може стати додатковим джерелом прибутку. На підприємстві вага тварин у 14 місяців на здаванні в середньому становить 530 кг, що в загальному — 1,2 кг середньодобового приросту.

Заступник директора з тваринництва «Агрікор Холдинг» Олександр Буднік зазначив, що м’ясний напрям також є доволі рентабельним. Адже за собівартості 1 кг близько 59 грн, прибуток з голови в середньому становить 25 тис. гривень.

— Три найкращих породи для створення майбутнього бізнесу — це абердин-ангус, симентальська м’ясна та поліська м’ясна, — уточнив фахівець.

На його переконання, найважливішим показником у м’ясному напрямі є вартість народженого теляти — в «Агрікор Холдинг» воно становить 12 700 грн.

За словами менеджера-технолога «Прогресивних агротехнологій» Юрія Слоня, компостування та дегідрація біологічного матеріалу не лише розв’язують проблему утилізації та покращення біобезпеки, а й можуть принести прибуток фермі.

— Корова не знає, що таке повітряна тривога. Її потрібно годувати, доїти й створювання комфортні умови. Тож у кризових умовах варто зберігати стабільність. Тому насамперед ми створили запас кормів і ветпрепаратів на 2–3 місяці, — розповів зоотехнік ТзОВ «Жовківський ППР» Дмитро Тихонович.

Фахівець зазначив, що без електроенергії ферма завмирає. Робота на генераторах є удвічі дорожчою за мережеве світло. Тож в умовах виживання пріоритизація критичних систем дає економію до 25%. За можливості варто застосовувати LED-системи, гібридні генератори, сонячні панелі тощо.

Тож менеджер із реалізації проєктів альтернативної енергетики Dolya Solar Energy Ярослав Мурашко розповів учасникам форуму, як забезпечити резервним живленням молочне підприємство без значних витрат.

Натомість керівник напряму тваринництва Георгій Куртасов акцентував на необхідності щоденного управлінського процесу з оперативного контролю собівартості виробництва молока. А кандидат сільгоспнаук, директор Chub Agroconcept Олег Чуб звернув увагу на мало використані резерви виробництва молока.

Повна годівниця

Учасники форуму визнають, що, попри те, що годівля обіймає у собівартості молока понад 50%, оптимізація витрат не має позначатися на якості харчування тварин.

Провідний експерт і продукт-менеджер з розвитку силосних гібридів компанії «Лімагрейн Україна» Євген Кришталь розповів, що співвідношення чистої енергії лактації (ЧЕЛ) на 1 кг силосу є визначним чинником підбору гібрида силосної кукурудзи. ЧЕЛ — це кількість енергії, яку корова реально може використати для синтезу молока після втрат на травлення, тепло і метаболізм. Цей показник формують у силосі крохмаль, dNDF (перетравна НДК), відсоток лігніну та добрий процесинг зерна (KPS).

Експерт із заготівлі кормів компанії «Гуд Фід» Валерій Алєксєєв проконсультував присутніх щодо застосування хімічних консервантів у процесі заготівлі силосу, їх вплив на ферментацію та концентрацію кормів.

Натомість фахівець із годівлі ВРХ ТзОВ «Йозера Україна» Віталій Ткач зауважив на впливі годівлі на фертильність та економіку молочного виробництва. Він розповів про вплив браку елементів живлення на тварин й акцентував на ретельній роботі над раціонами відповідно до норм статево-вікової групи.

Технолог-консультант ВРХ Vitagro Nutrition Олег Мазур зазначив у своєму виступі, що органічні солі — це ефективний, науково обґрунтований й економічно вигідний інструмент у профілактиці клостридіозів ВРХ. Вони не замінюють вакцинацію, але значно зменшують мікробне навантаження, стабілізують травлення та підвищують загальну резистентність стада.

А продакт-менеджер і тімлід маркетингу напряму ВРХ компанії AVA Group Ольга Лоза, розповідаючи про стратегії профілактики гіпокальціємії, наголосила на важливості кормової бази та поживності раціонів.

У своїй доповіді директор ТОВ «ТЕХ-К» В’ячеслав Давидюк зазначив, що інвестиція у якісний кормозмішувач окупається внаслідок підвищення ефективності й продуктивності, зниження витрат та зменшення ризиків молочного господарства.

Здорове стадо — успішна ферма

Здоров’я поголів’я є одним зі стовпів продуктивності молочної ферми. Тож не дарма вітчизняні й іноземні фахівці на Міжнародному практичному форуму Dairy Farming Industry приділяли лікуванню й профілактикам хвороб багато уваги.

Технічний спеціаліст із тваринництва компанії «Зоетіс Україна» Костянтин Росляков зазначив, що тільки здорова тварина може дати максимальну продуктивність. На основі лабораторних даних і патоморфологічних діагнозів можна вдосконалити технологічні процеси вирощування, утримання та використання потенціалу тварин.

Про важливість моніторингу здоров’я корів та сучасні технологічні рішення розповів доктор ветеринарної медицини, продукт-менеджер SenseHub (Чехія) Таха Текін.

Директор НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК, завідувач кафедри фізіології, біохімії тварин, лабораторної діагностики ДДАЕУ Дмитро Масюк зауважив, що інтегровані системи діагностики та контролю патогенів у стаді допоможуть скоротити витрати на антибіотики та вакцини, збільшити конверсію корму тощо.

Професор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Степана Ґжицького, академік НААН України Василь Влізло нагадав учасникам форуму, що основними причинами вибракування молочних корів доволі часто є жирове переродження печінки, кетoз, післяродова гіпокальціємія та гіпофосфатемія, а також зміщення сичуга. Науковець поділився особливостями догляду та профілактики корів перехідного періоду.

На особливостях профілактики й лікуванні кетозу в корів зосередився і лікар ветеринарної медицини, бренд-менеджер ПП «ВетАгро» Ігор Михайлицький.

На переконання доцента кафедри внутрішніх хвороб і клінічної діагностики Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького Миколи Личука, метаболічні проблеми є головною проблемою молочного скотарства. Він наголосив на біохімічних маркерах метаболічних порушень у високопродуктивних молочних корів.

Науковий співробітник ТОВ «Центр ветеринарної діагностики», PhD Богдан Нижник розповів учасникам форуму про методи діагностики заразних абортів у ВРХ.

А д-р ветеринарних наук, консультант із ветеринарії компанії Invaс International (Німеччина) Рітіс Чепуліс ознайомив учасників форуму з особливостями лабораторної діагностики інфекційних захворювань і застосуванні аутогенних вакцин у ВРХ.

Лікар ветеринарної медицини, регіональний менеджер ТОВ «Біовета Україна» Сергій Розгонюк присвятив свою доповідь запуску дійних корів і профілактикам маститу. У продовження теми доцент кафедри технологій у тваринництві НУБіП Дмитро Носевич детально зупинився на технологічних та гігієнічних аспектах доїння корів.

Натомість лікар ветеринарної медицини, технічний спеціаліст у Східній Європі та Центральній Азії компанії Liptosa (Іспанія) Фернандо Агуадо зосередився на проблемі теплового стресу в молочному скотарстві.

Продуктивна ферма неможлива без якісної генетики. Завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин ім. Г. В. Звєрєвої Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького Василь Стефаник розповів про сучасні біотехнологічні методи у відтворенні. Він наголосив, що трансплантація ембріонів є базовим інструментом глобального генетичного менеджменту.

Керівник HIPRA UKRAINE Ольга Іващенко поділилась, як зберегти здоров’я телят ще в утробі матері й сформувати в них пасивний та активний імунітет. Натомість доктор ветеринарної медицини, технічний директор компанії Tonisity International (Ірландія) Cтефан Габріель Бузояну зосередився на збереженості й зростанні телят у перші 10 днів. Адже, на його думку, саме цей період є певним ключем до прибутку ферми.

***

Ґрунтовні доповіді й плідні дискусії в дружній фаховій атмосфері на Міжнародному практичному форумі Dairy Farming Industry, звісно, не здатні подолати кризу в молочному секторі. Проте набутий досвід і спілкування з колегами, можливо, нададуть поштовх до втілення практик, які допоможуть вистояти фермам у цей непростий час. Не дарма серед учасників постійно лунала відома цитата Черчилля: «Будь-яка криза — це нові можливості».