Клостридіози великої рогатої худоби — це група небезпечних інфекційних хвороб, які спричиняють анаеробні бактерії роду Clostridium. До них належать емкар, злоякісний набряк, ентеротоксемія, ботулізм та інші хвороби, що можуть призводити до раптової загибелі тварин, зниження продуктивності та значних економічних втрат.
Збудники хвороби живуть у ґрунті, водоймах, кишківнику людей і тварин (як частина нормальної мікрофлори), у підстилці тваринницьких ферм. Там вони довго зберігаються, активізуючись під час стресу чи порушення годівлі тварин, ушкодження м’язів через поранення, зміни в утриманні, паразитарні хвороби тощо.
Основними клостридіозами ВРХ є:
• ентеротоксемія: збудник — Clostridium perfringens (типи A, D, C). Характеризується отруєнням організму токсинами, часто виникає через різку зміну раціону або надлишок крохмалю;
• емфізематозний карбункул: збудник — Clostridium chauvoei. Гостре захворювання, що вражає скелетні м’язи, спричиняючи гарячку, набряки (скупчення газів) та швидку смерть;
• інфекційно-некротичний гепатит (чорна хвороба): збудник — Clostridium novyi. Спричиняє некроз печінки, часто пов’язаний з ураженням печінки фасціольозом;
• клостридіальний міонекроз (набряк з газом): збудник — Clostridium septicum та інші. Інфекція м’язів, що виникає через рани;
• ботулізм і правець: спричинені токсинами Cl. botulinum та Cl. tetani відповідно.
Профілактика
Заходи проти клостридіозу ВРХ ґрунтуються переважно на профілактиці (вакцинації) та керуванні годівлею, оскільки через блискавичний перебіг хвороби лікування часто неефективне.
Вакцинацію корів проти клостридіозу проводять переважно шляхом дворазового введення асоційованих вакцин підшкірно або внутрішньом’язово в ділянку шиї. Первинна вакцинація передбачає дві дози з інтервалом 20–25 днів, а далі — щорічна одноразова ревакцинація. Для забезпечення пасивного імунітету телят через молозиво слід проводити вакцинацію сухостійних корів та нетелей.
Профілактика клостридіозу ВРХ через годівлю базується на запобіганні дисбіозу кишківника, що спричиняється різкою зміною раціону або надлишком концентратів. Необхідно забезпечити наявність структурної клітковини для стимуляції жуйки та підтримання стабільного pH рубця (щонайменше 16–18% NDF). Важливо забезпечити плавні переходи між кормами, не допускати різких змін раціону та уникати тривалих перерв у годівлі. Також необхідно уникати надмірного годування концентратами, особливо високоенергетичними, що сприяє розмноженню Clostridium perfringens. Слід регулярно перевіряти силосні траншеї, уникати використання пліснявого силосу чи сінажу, оскільки спори клостридій активуються в анаеробних умовах плісняви.
Солі проти кишкових інфекцій
Окрім вакцинації та санітарних заходів, сучасні господарства дедалі частіше використовують органічні солі (солі органічних кислот) як елемент профілактики кишкових інфекцій, зокрема клостридіозу.
Органічні солі — це солі мурашиної, пропіонової, оцтової, молочної, масляної, фумарової, сорбінової органічних кислот. Найчастіше використовують їхні солі кальцію, натрію або калію (наприклад, пропіонат кальцію, формат натрію тощо).
Дія органічних солей проти клостридій проявляється так:
• зниження pH у кишківнику. Клостридії найкраще розмножуються у нейтральному або слаболужному середовищі. Органічні кислоти та їхні солі знижують pH вмісту кишківника та створюють несприятливе середовище для росту Clostridium;
• прямий бактеріостатичний ефект. Недисоційована форма органічної кислоти проникає всередину бактеріальної клітини, порушує енергетичний обмін і пригнічує ріст або призводить до загибелі бактерії;
• конкурентна перевага для корисної мікрофлори. Органічні солі стимулюють розвиток лактобактерій і біфідобактерій, витісняють патогенну мікрофлору та стабілізують мікробіом рубця й кишківника.
Оскільки найбільший ризик клостридіозу спостерігають у телят, у корів у транзитний період, за різкої зміни раціону, а також у разі ацидозу, кетозу та порушень травлення, застосування органічних солей рекомендовано саме в таких випадках.
Практичні ефекти застосування органічних солей:
• зменшення ризику ентеротоксемій;
• стабілізація споживання корму;
• зниження частоти діарей у телят;
• поліпшення конверсії корму;
• зменшення потреби в антибіотиках;
• поліпшення здоров’я рубця і кишківника.
Органічні солі не замінюють вакцинацію, але значно знижують ризик клінічного прояву хвороби та працюють як постійна профілактика через годівлю.
Зазвичай використовують комбіновані суміші органічних кислот та їхніх солей дозуванням від 20 до 45 г на голову на добу (залежно від продукту і групи тварин).
Забезпечити якість корму
Оскільки збудники клостридіозу часто потрапляють в організм тварини саме через неякісні корми, якість годівлі в запобіганні інфекції відіграє вирішальну роль. Адже корми є і джерелом інфекції, і чинником, що провокує розмноження бактерій всередині організму. Клостридії — це анаеробні бактерії, що утворюють спори, які десятиліттями виживають у ґрунті. Тож якщо під час косіння трав або збирання кукурудзи в зелену масу потрапляє ґрунт, ризик зараження зростає в геометричній прогресії. Джерелом інфекції може бути погано законсервований силос/ сінаж. Якщо вологість корму надто висока, а рівень кислотності не знижується нижче 4,2, створюються ідеальні умови для проростання спор клостридій.
Для збереження якості силосу, ТМР і вологих кормів (свіжа пивна барда та буряковий жом) технолог ВРХ компанії Vitagro Nutrition розробив продукт «Стабілізатор корму для ВРХ». Його дія спрямована на гальмування розвитку патогенних мікроорганізмів (бактерій, дріжджів, плісняви), зменшення втрат поживних речовин, покращення стабільності раціону. Також перевагою цієї суміші є підтримка загального імунітету тварини, оскільки кормова добавка гальмує розвиток патогенів як у кормах, так і в шлунково-кишковому тракті.
Отже, органічні солі — це ефективний, науково обґрунтований і економічно вигідний інструмент профілактики клостридіозів ВРХ. Вони не замінюють вакцинацію, але значно зменшують мікробне навантаження, стабілізують травлення та підвищують загальну резистентність стада.
Статтю надала компанія Vitagro Nutrition
The Ukrainian Farmer
