Навесні, коли сіємо ярі культури, завжди цікаво спостерігати, як культури реагують на стартові умови. Цього року вирішили провести виробничий дослід на полях Чернігівщини, щоб оцінити ефект рідкого стартового живлення порівняно з традиційною системою РКД та контролем без внесення рідких комплексних добрив. Важливо було дати рослині все необхідне на старті, щоб подивитися, як це впливає на ранній розвиток і формування потенціалу майбутнього врожаю.
Різниця проявилася вже в перші тижні. Рослини зі стартовим живленням формували міцну, розгалужену кореневу систему, розвивалися рівномірніше та закладали повноцінніші початки. Це саме той фундамент, який потім визначає, якою мірою культура розкриє свій врожайний потенціал.
Умови виробничого досліду
Культура — кукурудза (ФАО 280);
Регіон — Чернігівська область;
Тип ґрунтів — дерново-підзолисті, світло-сірі лісові;
Контроль — без стартового рідкого живлення;
Дослід — рідке стартове добриво під час сівби;
Оцінювання — розвиток кореневої системи, формування качана, вологість зерна.
Ґрунти та їхній вплив на старт культури
У Чернігівському регіоні ми традиційно працюємо з ярим клином — це кукурудза, соняшник, частково зернові. Ґрунти тут переважно дерново-підзолисті та світло-сірі лісові — перехідні між Поліссям і Лісостепом. Навесні такі ґрунти повільно прогріваються, а мікробіологічні процеси запускаються із затримкою. Це означає, що елементи живлення, особливо фосфор, доступні рослині далеко не одразу.
Саме тут виникає явище так званої «фосфорної ями». На холодних ґрунтах і за низької активності мікрофлори фосфор, який закладено в ґрунті, практично недоступний для рослин. Коренева система починає рости повільно, рослина відчуває дефіцит цього ключового елементу і не може ефективно засвоювати інші поживні речовини. Як наслідок, стартовий розвиток уповільнюється, і культура втрачає частину свого потенціалу ще на ранніх етапах росту.
Рідке стартове живлення в таких умовах виконує критично важливу роль. Воно забезпечує рослину легко доступним фосфором та іншими елементами прямо в зоні розвитку коренів. Коренева система швидко розвивається, ефективніше освоює ґрунтові ресурси та формує потужну основу для подальшого росту. Технологія стартового живлення якраз заповнює «фосфорну яму», мінімізуючи ризик затримки розвитку та даючи змогу рослині максимально реалізувати свій потенціал.
Експеримент на продуктивних ділянках
У межах експерименту кукурудзу вирощували на продуктивніших ділянках з умістом гумусу приблизно 3% та часткою глини приблизно 17%, що забезпечує ґрунт достатньою водоі поживнозберігальною здатністю. Крім того, ці поля мали нормальне забезпечення основними елементами живлення — фосфором і калієм, що створювало потенційно сприятливі умови для старту культури.
Попри це, температурний чинник залишався критичним: весняні похолодання та повільне прогрівання ґрунту гальмували активність кореневої системи та засвоєння поживних речовин. Навіть на кращих землях без додаткового стимулювання рослини могли сповільнити розвиток, що негативно впливало на формування потенціалу врожаю.
Для розв’язання цієї проблеми застосовували рідке стартове добриво Quantum Діафан ACTion 2.0. Воно містить високу концентрацію доступного фосфору та мікроелементів, що швидко засвоюються рослиною незалежно від температури ґрунту. Рідка форма забезпечує максимальний контакт із кореневою системою, стимулюючи ріст і розгалуження коренів у найкоротші строки після висіву.
Ефективність добрива оцінювали не за зовнішнім виглядом рослин, а за конкретними показниками розвитку: довжиною та масою кореневої системи, інтенсивністю надземного росту, формуванням генеративних органів та закладкою качанів. Це дає змогу чітко визначити, якою мірою стартове живлення допомагає рослині компенсувати будь-які обмеження ґрунту або погодні коливання та максимально реалізувати потенціал уже на ранніх етапах розвитку.
Як старт впливає на корінь і початки
Кукурудза (ФАО 280), яка отримала рідке стартове живлення, вже в перші тижні показала потужну і розгалужену кореневу систему. Саме корінь у цей період визначає, як ефективно рослина засвоює воду та поживні елементи, а отже — темпи росту, розвиток листя та формування початків. Що активніше корінь працює на старті, то більше ресурсів надходить до надземної частини й міцнішою та здоровішою стає рослина загалом.
Навіть за температурного стресу в травні та червні рослини зі стартовим живленням розвивалися рівномірніше, проходили початкові фази швидше і не втрачали час на адаптацію. Вони ніби отримали поштовх, який дав змогу кореню швидко освоїти ґрунтові ресурси, а надземній частині — розвиватися без зупинок. Як результат, формувалися повноцінні початки з високим рівнем запилення, кращим заповненням зернівки та рівномірнішим ростом качанів по всьому полі.
Строки дозрівання та вологість: роль старту
Ще один аспект, якому слід приділяти особливу увагу, — це строки дозрівання та вологість зерна. Коли культура отримує повноцінний старт із рідким живленням, рослина проходить ранні фази росту швидше й енергійніше. Вона не витрачає зайвого часу на адаптацію до умов ґрунту або стресу від низьких температур, і це впливає на весь цикл розвитку.
Як наслідок, етапи дозрівання відбуваються синхронніше: качани формуються рівномірно, зернівка заповнюється повністю, а рослина досягає технологічної стиглості на кілька днів раніше. Це дає практичну перевагу: вологість зерна на момент збирання стабільно нижча, що зменшує потребу в додатковому сушінні, економить енергію і скорочує ризики втрат під час збирання.
Живий ґрунт і біологічна активність
На ґрунтах із низьким вмістом органіки ми завжди додаємо гумати. Вони містять близько 18–20% органічної речовини, і цього достатньо, щоб створити своєрідну «платформу» для утримання елементів живлення та активізації мікрофлори. Це не пряме живлення рослини, а підтримка ґрунту в біологічно активному стані, який дає рослині можливість ефективно використовувати доступні ресурси. І різницю можна помітити буквально в кожному рядку: корінь росте і працює «як треба», культура отримує потужний старт і відразу відчуває перевагу.
Щоб оцінити вплив мікроелементів і стан ґрунту, у 2021–2022 роках ми провели комплексні агрохімічні дослідження. Зразки ґрунту відправляли до вітчизняних, європейських та американських лабораторій. Результат був однаковий у всіх випадках — запаси цинку критично низькі. Проте навіть на таких полях ми стабільно отримували врожайність кукурудзи близько 12 т/га.
Це ще раз підтверджує, що вирішальним чинником успіху є біологічна активність ґрунту та правильний старт розвитку кореневої системи, а не лише наявність окремого мікроелемента. Якщо ґрунт «живий», мікрофлора працює, а корінь розвивається потужно, культура здатна максимально реалізувати свій потенціал, навіть коли певні поживні елементи обмежені. Саме тому в наших технологіях стартового живлення і підтримки ґрунту ці два напрямки завжди йдуть поруч: без активного ґрунту неможливо досягти стабільних високих врожаїв.
Підсумки сезону
На момент оцінювання результатів у посівах кукурудзи вже сформувався практично повноцінний качан: добре запилений, із високим відсотком запліднення та повністю сформованими насінинами. Вологість зерна була в межах 19%, що є показовим результатом для Чернігівського регіону і свідчить про якісний і своєчасний розвиток культури.
Для регіонів із холодною весною та повільним прогріванням ґрунтів стартове рідке живлення є не додатковою опцією, а інструментом збереження врожайного потенціалу. Саме на цьому етапі формується корінь, синхронність розвитку і майбутня вологість зерна.
Саме тому сильний старт культури — це не витрати, а інвестиція у врожай. Адже рослина, яка з перших днів отримує доступ до поживних елементів і працює в живому ґрунті, здатна стабільно формувати високі результати навіть у складних погодних умовах.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТКА
Ольга Капітанська канд.біол. наук, керівниця наукового дослідного відділу НВК «Квадрат»
— Головною метою внесення рідких стартових добрив є забезпечення посівів швидким фосфором і їх захист від створення так званої «фосфорної ями», яка виникає під дією низьких температур на початку вегетації.
Під час досліду на полях агрогрупи «Агрейн» ми застосовували рідке стартове добриво Quantum Діафан ACTion 2.0, яке містить інгібітори фіксації фосфору і компоненти технології ACTion для стимуляції ризосферної активності. У цій формуляції також є цинк, який безпосередньо впливає на розвиток кореневої системи й формування урожайності.
За результатами досліду на ділянці, де застосували стартові добрива, урожайність кукурудзи становила 10,2 т/га. Натомість на контрольних посівах вона була на рівні 8,9 т/га. Тобто за допомогою Quantum Діафан ACTion 2.0 додаткова прибавка урожайності становила 1,2 т/га.
Проаналізувавши структуру врожайності під час жнив, можна зробити висновок, що збільшення врожайності й розкриття потенціалу культури відбувалося внаслідок формування початків більшої довжини та діаметра, з більшою масою 1000 зерен. Також рідке стартове добриво позитивно вплинуло на розвиток кореневої системи.
За використання стартових добрив ми фіксуємо зниження вологості зерна. Зокрема, в «Агрейн» кінцева вологість кукурудзи на ділянках зі стартовими добривами становила 22%, натомість на контрольних посівах вона сягала 25%. Тож фактично Quantum Діафан ACTion 2.0 дало змогу зменшити витрати на сушіння.
The Ukrainian Farmer
