Чого забракло полям і садам у сезоні 2025 року та як будувати системи живлення, щоб культури були забезпечені всім, що їм потрібно, розповідають фахівці компанії Ukravit.
Чинники дефіциту
Левову частку мінерального живлення культури засвоюють із ґрунту. Водночас є низка чинників, через які вони можуть недоотримати ті чи інші елементи. Частина з них — природні, тобто наявні в регіоні чи на конкретному полі фізико-хімічні показники ґрунтів, як-от: вміст макро-, мезо та мікроелементів, їх співвідношення, вміст гумусу, показник рН, рівень вологи й інші чинники, що впливають на доступність засвоєння мінеральної поживи.
Решту ж спричиняє своєю діяльністю людина. Йдеться, зокрема, про винесення елементів живлення сільськогосподарськими культурами. На його інтенсивність впливає сівозміна, обробіток ґрунту, компенсування застосованих елементів через збалансоване удобрення. Частково дефіцити може спричиняти й недостатньо ефективна боротьба з бур’янами — потужними конкурентами за елементи живлення.
— Результати досліджень 2025 року в Ukravit Institute показали, що тільки 44% ґрунтів України мають оптимальні показники рН, тоді як 35% — є кислими, 20% — середньота сильнолужними, — зазначає кандидат сільгоспнаук, керівник сервісно-технологічного відділу компанії Сергій Сальніков. — 80% ґрунтів мають брак азоту, 28% — низький уміст калію, близько 73% — дефіцит рухомої сірки, а 92–96% — низьку та дуже низьку забезпеченість рухомими цинком і міддю. Якщо ці показники своєчасно не корегувати, вони можуть стати великим «підводним каменем» для вашого врожаю.
Важливі дослідження
Господарювання на кінець четвертого року великої війни примножує виклики для аграрія. Зростання тенденції до погіршення кліматичних умов, спрощення технологій вирощування, недотримання сівозміни та пов’язане з цим погіршення загального стану ґрунтів провокують дефіцити елементів живлення культур, що підтверджують наукові дані.
— Попри очікування, попит на наукові дослідження у воєнний час не лише не зменшується, а, навпаки, має як ніколи попит, — розповідає Сергій Сальніков. — За 2025 рік ми в Ukravit Institute дослідили 1462 зразки рослинного матеріалу з різних областей України. Це дозволило нашим фахівцям простежити певні тенденції та скласти об’єктивну картину по дефіцитах живлення рослин.
Відповідно до отриманої статистики, аграрії Полісся найчастіше досліджували польові, овочеві та ягідні культури. В перевірених зразках пшениці озимої вчені виявили дефіцити азоту, фосфору, калію, цинку, міді, магнію; ріпаку озимого — азоту, фосфору, калію, сірки, марганцю, магнію, бору, молібдену; кукурудзи — азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді, бору; соняшнику — азоту, калію, магнію, бору, цинку, міді, молібдену; сої — калію, сірки, цинку, міді, молібдену. Буряки цукрові потерпали від браку фосфору, калію, магнію, марганцю, бору, міді, а картопля — фосфору, калію, магнію, бору. У зразках лохини забракло кальцію, магнію, заліза, цинку, бору, міді, марганцю, полуниць — азоту, фосфору, калію, кальцію, бору, цинку, міді.
Активно цікавилися дослідженням рослинного матеріалу господарства Лісостепу. Перевірка рослин пшениці озимої показала дефіцити азоту, фосфору, калію, сірки, магнію, цинку, міді; ріпаку озимого — азоту, фосфору, калію, сірки, бору, марганцю, цинку, міді; кукурудзи — азоту, фосфору, калію, марганцю, цинку, міді, бору; соняшнику та сої — азоту, фосфору, калію, бору, цинку, міді. У буряках цукрових був брак азоту, фосфору, калію, марганцю, бору, міді, у яблуні — фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку, в лохині — азоту, фосфору, кальцію, заліза, марганцю, бору, цинку, міді, в полуницях — азоту, цинку, міді.
Щодо Степу, то тут ріпак озимий відчував брак азоту, фосфору, сірки, марганцю, бору, цинку, міді; пшениця озима — азоту, калію, цинку, міді; соняшник — азоту, фосфору, бору, цинку; кукурудза — азоту, фосфору, марганцю, цинку, міді; соя — цинку, міді. Також досліджували рослинний матеріал томатів, який мав дефіцити калію, кальцію, магнію, бору, молібдену, буряків цукрових — азоту, калію, марганцю, бору, яблуні — фосфору, кальцію, заліза, марганцю, цинку.
З цього можна дійти висновку, що на посівах було порушено технологію вирощування, неоптимально застосовували добрива або сталося поєднання цих та інших чинників, що перешкодило реалізації генетичного потенціалу сортів і гібридів.
Не багато, не мало, а оптимально
За прогнозами експертів, у сезоні-2026 саме добрива стануть одним із провідних пунктів формування собівартості агропродукції. Одна з причин — заборона на ввезення через морські порти аміачної селітри й безводного аміаку, в той час як вітчизняні заводи через постійні атаки на інфраструктуру не здатні виробляти потрібні обсяги.
Дефіцит добрив і підвищені ціни на них, імовірно, спонукатимуть багатьох аграріїв зменшувати норми застосування або навіть відмовлятися від удобрення там, де, на їхню думку, це можливо. Позначиться підвищення собівартості вирощування культур і на ухваленні рішень про необхідність позакореневих підживлень.
Однак такі дії наосліп можуть коштувати агровиробникові значно дорожче, ніж зекономлені на добривах кошти. Недоотримане в критичні фенофази живлення неодмінно призводить до порушення розвитку культур, що в підсумку позначається не лише на кількісних, а й на якісних показниках урожаю.
Так, за дефіциту азоту знижується вміст білка й класність зерна пшениці озимої; за дефіциту фосфору внаслідок порушення енергетичного обміну погіршується накопичення сухої речовини, крохмалю в бульбах картоплі та цукристість цукрових буряків. За дефіциту калію знижується вміст цукрів і крохмалю, порушується синтез вітамінів, знижується лежкість і транспортабельність продукції.
— Живлення має бути не ощадним і не марнотратним — воно має бути оптимальним і збалансованим, — наголошує Сергій Сальніков. — І перший крок до цього — дослідження ґрунту. Таким чином можливо побачити, чого на полі є достатньо, чого — ні, а чого — в надлишку. Варто звернути увагу й на доступність елементів: щоб це оцінити, треба комплексно враховувати реакцію ґрунтового середовища (pH), баланс і співвідношення елементів, рівень засоленості, біологічну активність ґрунту, а також режим вологості. Навіть незначні порушення у цій системі можуть спричиняти суттєві дисбаланси живлення й призводити до зниження продуктивності культур до 50%. До прикладу, за не оптимальних значень pH ґрунту спостерігається падіння коефіцієнта засвоєння більшості елементів на 30–50%, що суттєво зменшує ефективність та окупність застосування добрив.
Надалі, наголошує фахівець, доцільно перевірити рослинний матеріал у лабораторних умовах під час вегетації. Для компенсації виявлених дефіцитів він рекомендує застосовувати комплексні добрива Авангард, розроблені з огляду на фізіологічні потреби культур у живленні.
Матеріал надала компанія Ukravit
The Ukrainian Farmer
