Всеукраїнський практичний форум «АКВАКУЛЬТУРА ПО-УКРАЇНСЬКИ: лососеві, осетрові, ракоподібні», 11 лютого 2026 року
11 лютого 2026 року у Львові відбувся Всеукраїнський практичний форум «Аквакультура по-українськи: лососеві, осетрові, ракоподібні». Він став дебютом для Аgrotimes у рибній галузі.
Але минув деякий час, ми проаналізували захід, і можемо стверджувати, що перший млинець не був нанівець. І ринок, і держава, і наш агропортал відчули великий інтерес до інформації, знань, експертних думок і живого спілкування. Адже за всім цим стоїть прагнення до перфектності, яке вже можна сміливо відносити до рис українського характеру.
Форум розпочався з «портрета» аквакультури в Україні, і зокрема сегмента осетрових, лососевих і ракоподібних, який представив Юрій Шарило, директор держустанови «Методично-технологічний центр з аквакультури». За результатами 2025 року виробництво лососевих риб в Україні зросло на 0,2 тис. тонн, як порівняти з попереднім роком, ‒ до 0,6 тис. тонн; тоді як виробництво осетрових лишилося незмінним: 0,7 тис. тонн. Частка лососевих у доробку вітчизняного рибництва сягає 2,5%, осетрових ‒ 0,4%. Внутрішній ринок виробництва креветок оцінюється до 20 тонн на рік. Адже одна з проблем ‒ відсутність звітності щодо обсягів вирощування ракоподібних. Юрій Шарило наголосив, що Україна має значний нереалізований потенціал для експорту продукції аквакультури, особливо ікри й делікатесних видів риб, за умови впровадження систем екологічної сертифікації та ESG-критеріїв.
Голова Держрибагентства Ігор Клименок окреслив стратегію розвитку вітчизняної аквакультури. Він зауважив, що всі сфери рибної галузі зазнають змін у зв’язку з євроінтеграцією. Вся система працюватиме як єдиний організм. Що буде нового? Звіти за формою 1А-риба мають трансформуватися у досить детальні нормативні акти зі збирання даних: біологічних, соціальних, економічних. Звіти подаватимуть в електронних системах ‒ і це вже буде обов’язок, а не пропозиція, підкреслив Ігор Клименок. Адже без цих звітів жодної підтримки, жодного фінансування, жодних документів для аквакультурної спільноти не буде. Також створюватимуться нові організації водокористувачів, виробників на різних рівнях ‒ подібні до наших громадських організацій, асоціацій, але з більшими повноваженнями, з більшим впливом і з обов’язком міністерства, Держрибагентства долучати їх до ухвалення певних рішень.
Торік держава вперше почала надавати певну підтримку аквакультурній спільноті на зариблення своїх водойм, на компенсацію зарибку. Понад 700 тис. грн було виділено для прифронтових територій. Зараз міністерство, Держрибагентство працює над тим, аби поширити цей механізм на всю країну, зазначив Ігор Клименок. І закликав господарства звітувати про свою діяльність, працювати в білому полі.
Дискусійна панель стала місцем прямого контакту аквафермерів і влади. Виробники риби (і не лише преміумсегмента) порушили болючі питання несправедливої конкуренції з господарствами, які працюють у тіні, ціноутворення на водні біоресурси на аукціонах на право промислового вилову, строків дії договорів на оренду гідротехнічних споруд.
Людмила Гончаренко, директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА, зауважила, що в області розвитку аквакультури сприяють і водний баланс, і туристична привабливість. На дашборді ОВА розміщується інформація про привабливі об’єкти для інвестицій у сфері рибництва. Людмила Гончаренко підтвердила готовність підтримувати виробників аквакультури на регіональному рівні, але знову ж таки за умови офіційного ведення бізнесу, виходу з тіні.
Ігор Зварич, власник і директор ТОВ «Галицькі Аграрні Традиції», вважає, що держава має компенсувати аквафермерам не витрати, а тонну офіційно проданої риби. Так, на його думку, можна буде витягти «білу» рибу. Голова Держрибагентства зауважив, що будь-які пропозиції, підкріплені розрахунками і ефектом від державних дотацій, будуть розглянуті.
Власник компанії «Карпатський водограй» Олег Габуда констатував відсутність культури споживання риби в Україні. Маючи ресторан на території, його господарство таким чином реалізує осетрових і лососевих, пропонуючи клієнтам виловлену рибу, яку можна помацати, роздивитися і замовити приготування. І таким чином, запевнив Олег Габуда, споживання цих видів риби за останні три роки десь потроїлося.
Гастротуризм ‒ це майбутнє України. У цьому підтримує колегу й Олексій Слепньов, директор компанії «Українська креветка». Він зазначив, що його ще дуже молодий бізнес уже має дві гастротуристичні точки, і надалі збільшуватиме їхню кількість в Україні. Найперспективніше для аквакультури, коли сам виробив і сам продав, наголосив Олексій Слепньов.
Національний радник з питань рибальства ФАО в Україні Василь Турок анонсував можливості грантової підтримки господарств у сфері аквакультури від ФАО на 2026 рік. Приємна новина ‒ розширення географії областей, на які розповсюджується дія програми, до восьми: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Дніпропетровська, Волинська, Тернопільська та Хмельницька.
Основні методи індустріального вирощування осетрових детально висвітлила Марина Пашко, керівниця рибдільниці ТОВ-СРП «Осетр». Вона перерахувала види осетрових риб, які можна вирощувати за інтенсивних технологій, а також окреслила проблеми розвитку осетрівництва. Можливості для тих, хто працює в цьому напрямі, ‒ це чорна ікра, товарна риба й мальки осетрів.
Вікторія Мороз, власниця «Українська креветка ‒ Західний регіон», працює з прісноводною креветкою макробрахіум Розенберга та австралійським червоноклешневим раком, які добре адаптовані до штучних умов вирощування, мають прогнозовані строки росту і користуються стабільним попитом на ринку. Вирощування цих видів поєднується в межах одного виробничого простору: нижній ярус ‒ басейни з креветкою, а верхні яруси ‒ ємності для рака. Така модель дозволяє ефективніше використовувати площу та підвищувати загальну продуктивність ферми. Ключовим чинником здоров’я ракоподібних є контроль якості води, підкреслила Вікторія Мороз. Оскільки компанія займається реалізацією живих, а не заморожених креветки та австралійського червоноклешневого рака, то орієнтується на ресторани, гастрономічні проєкти й клієнтів, які цінують стабільність і продукт високої якості. Для цього використовує спеціально обладнані транспортні засоби або контейнери з постійною аерацією й контролем умов.
Незалежний технолог Роман Безверхий акцентував на можливості паралельної інкубації креветки макробрахіум Розенберга й австралійського червоноклешневого рака на одному підприємстві. Це зменшує залежність господарства від ринкових коливань попиту. Система підготовки, аерації, терморегуляції й контролю якості води дозволяє суттєво знизити капітальні витрати на створення окремих інкубаційних комплектів для кожного виду, зазначив він. Обидва види ракоподібних мають високотемпературний і гідрохімічний оптимум, тому є можливість підтримувати єдиний режим роботи системи рециркуляції води. Це дозволяє раціонально використовувати теплову енергетику та зменшити витрати води, особливо за інтенсивного виробництва.
Підвищення життєстійкості осетрових риб на ранніх стадіях розвитку було в центрі доповіді Юрія Забитівського, старшого наукового співробітника відділу популяційної екології Інституту екології Карпат НАН України. Він охарактеризував вагомі стадії постембріонального розвитку осетрових риб, заходи для підвищення опірності генетично-здорового організму личинок. І навів позитивні результати використання збагачувальної настоянки китайського лимонника, а також пробіотика, що підвищує опірність організму відносно патогенної мікрофлори. Крім того, Юрій Забитівський представив дослідження щодо ефективності застосування синтетичного й органічного імуностимуляторів у осетрівництві.
Корми для осетрових і лососевих в УЗВ стали предметом доповіді Ксандера де Бура, спеціаліста з технічної підтримки продажів компанії Alltech Coppens (Нідерланди). Так, він нагадав, що в кормах для осетрових мають бути присутні всі поживні речовини, оскільки цей вид риб не має доступу до природного харчування. За неправильної організації годівлі в осетрових уже на ранній стадії в 10-20% виникають деформації. Ксандер де Бур звернув увагу на те, що існує три рівня годівлі риб ‒ нижній, середній і верхній, які по-різному впливають на печінку за вісцерсоматичним індексом. Важливо дбати про належний рівень засвоєння жирів. Також на вибір корму впливає мета: чи то виробництво ікри, чи то м’яса риби. Коли йдеться про лососевих, важливо врахувати щільність резервуару, щоб корми осідали не надто швидко, аби риба встигла їх зловити.
Виступ про європейський досвід боротьби з бактеріальними захворюваннями в аквакультурі мав Рітіс Чепуліс, консультант із ветеринарії в аквакультурі компанії Invaс International (Німеччина). Він охарактеризував різні системи аквавиробництв у ЄС та їхній вплив на здоров’я риб. І наголосив, що вірусним і бактеріальним хворобам лососевих можна запобігти, використовуючи аутогенні вакцини. Вакцини, навіть якщо їх використовують протягом певного періоду, дозволяють мікрофлорі ферми відпочити від антибіотиків, і вони знову стають ефективними.Первинну бактеріологію можна замовити в лабораторії «Інвак Україна», додав Рітіс Чепуліс.
Наталія Гриневич, завідувачка кафедри іхтіології та зоології Білоцерківського національного аграрного університету, слушно вважає, що зараз уже треба вести мову про екологічно адаптовану аквакультуру. Вона детально проаналізувала план управління здоров’ям риб, ілюструючи його численними прикладами з практики. План включає хороші практики аквакультури; супровід процесу вирощування іхтіопатологом; роботу з різновіковими групами риб; мінімізацію стресу в риб; дотримання вимог біобезпеки; завчасне діагностування патогенів; дезінфекцію; імунопрофілактику.
На екологічності вирощування форелі в Карпатському регіоні наголосив і Володимир Божик, доцент кафедри водних біоресурсів та аквакультри Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Поки в регіоні достатньо річок у екологічно чистій зоні, підземних джерел, що самовільно витікають, через що навіть немає потреби в УЗВ. Дебет води такий, що її вистачить для одноразового використання господарствами, пропустивши через систему ставків чи басейнів. Висвітлюючи питання вирощування форелі, Володимир Божик зауважив, що маточне стадо повинно формуватися із зрілих плідників. Найліпше, коли самки форелі мають 4-7 років. Самці стають статевозрілими на третьому році життя. Співвідношення самців і самок ‒ 1:3, 1:4.
Натуральні дріжджові рішення ‒ безпечна та сучасна біотехнологічна альтернатива антибіотикам, наголосила Ірина Матюха, наукова співробітниця R&D центру компанії Enzym Group. Вона розвінчала кілька поширених міфів щодо використання дріжджів. Продукти компанії вже показали гарні результати в годівлі креветок, і нині триває робота над імплементуванням їх у раціони різних видів риб.
Здоров’я кишківника риби визначає її продуктивність. Неманья Тодоровіч, директор із розвитку nu.ance Biotechnology/Global Nutrition International (Франція), зосередився на питанні досягнення здорової травної системи в аквакультурі. Він підкреслив, що кормові добавки працюють на підвищення загальної стійкості за скорочення використання антибіотиків і запобігання розладів, пов’язаних із використанням рослинного білка. Так, захищений бутират кальцію збільшує ширину й довжину ворсинок кишківника риби, тобто покращує засвоєння поживних речовин, підвищує ефективність годування. Крім того, бутират регулює запальні процеси в риб, впливає і на мікробне середовище, а не лише на тканини. Також Неманья Тодоровіч акцентував на використанні поліфенолів солодкого каштану в годівлі риб. Вони порушують ферментативну активність бактерій, знижують їхню рухливість, зв’язують бактеріальні токсини. А синергічне поєднання захищеного бутирату кальцію з поліфенолами забезпечує стале здоров’я риб без залежності від антиіотиків.
Яніна Карпова-Лаурсен, співзасновниця і керівниця ТОВ «Лаурсен Аквакультура», переконана, що Україна може вирощувати аж ніяк не гіршу за хека за показниками харчової цінності й безпечності рибу. І ця альтернатива ‒ кларієвий сом у РАС: низькоалергенна риба, без дрібних кісток і специфічного запаху, притаманного іншим видам сома. Важливий аспект ‒ прогнозоване стабільне постачання сома будь-якого місяця року, можливість масштабування обсягів вирощування. На думку Яніни Карпової-Лаурсен, лише поєднання трьох каналів ‒ HoReCa, ритейлу й держзамовлення ‒ створює системний, а не випадковий ринок.
Вітчизняний виробник кормів для риби й креветки Fishery Tech, попри виклики воєнного часу, має потребу в збільшенні обсягів продукції. Та перепоною є кадрова проблема. Начальник комерційного відділу Fishery Tech Юрій Яременко детально висвітлив лінійку кормів для лососевих, осетрових, а також для сома, коропа, в тому числі коропа кої. Корми для креветки також є у портфоліо компанії, але наразі їх не випускають і готові відновити виробництво під потребу господарств. Юрій Яременко зауважив на якісних складниках: так, рибне борошно для кормів для преміальних видів риб постачається з Данії.
Форум «Аквакультура по-українськи: лососеві, осетрові, ракоподібні» довів, що такі заходи необхідні галузі, щоб сприяти її розвитку, відкритості. Тому ‒ далі буде, і вже у ширшому охопленні водних біоресурсів, які культивуються в аквакультурі.