В Україні не розвинена культура споживання козлятини

Козлятина в Україні не надто популярна, тому і м’ясне козівництво не розвинене. Так, єдина відома ферма, де професійно з 2018 року вирощують м’ясних кіз і виробляють козлятину, ‒ ПСП ім. Т. Г. Шевченка на Київщині. Тут утримують 80 голів маточного поголів’я, загальне сягає до 200 голів, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Загалом підприємство спеціалізується на органічному рослинництві та садівництві, а також м’ясному скотарстві й виробництві преміальних видів м’яса. Тут розводять ВРХ порід герефорд і абердино-ангус, овець меріноландшаф і кіз бурської породи.

За словами директора з виробництва продукції тваринництва ПСП ім. Т. Г. Шевченка Тараса Мазура, розвиток м’ясного козівництва в Україні гальмує брак попиту на козлятину через нерозвинену культуру споживання і, відповідно, проблеми з реалізацією.

«М’ясний напрям у козівництві ‒ нішевий сегмент, ‒ зазначив він. ‒ Удома не кожна господиня візьметься готувати козлятину через брак відповідного кулінарного досвіду. Та й ціна такого м’яса для пересічного споживача зависока».

Козлятина ‒ продукт здебільшого для ресторанів, наголосив Тарас Мазур. Для співпраці з ними треба налагодити безперебійне постачання м’яса тварин певного віку, певної жирності й ваги туші.

«Натомість для виробництва козлятини характерна сезонність. Наприклад, навесні кози окотилися, восени можна забивати козенят. Тож ми не можемо гарантувати регулярність постачання м’яса ресторанам, ‒ зазначив експерт. ‒ Окрім того, час реалізації обмежений: так, тушу козликів можна продати тільки до п’ятимісячного віку, пізніше м’ясо набуває специфічного запаху. А козлики для нас у пріоритеті ‒ на них більше м’яса. Тобто на реалізацію продукту маємо лише 2 місяці. Тому в наших умовах виробництво козлятини ‒ це крафтове виробництво, сезонний продукт».

Із нарощуванням потужностей постає проблема реалізації. Так, ресторану потрібна тільки певна частина туші: нога чи сідло.

ПСП ім. Т. Г. Шевченка реалізує козлятину ‒ щороку 100-120 туш ‒ через мережу магазинів Wine Time та Good Wine, як і баранину з яловичиною. Для цього має власний м’ясний цех, уточнив Тарас Мазур.

«Ми намагаємося прищеплювати культуру споживання козлятини споживачам. Але за роки, відколи займаємося козівництвом, не досягли значного прогресу, ‒ поділився він. ‒ Обсяги продажів зросли не більше ніж на 20%. Тож виходить, що козлятина ‒ швидше доповнення продуктової полички, розширення асортименту поряд із іншими преміальними видами м’яса».

Як повідомлялося, козівництво набирає популярності, але є проблеми.