У холодну пору року вентиляція працює на зниження вологості в пташнику. У цей час вентиляція завжди є складною, оскільки власники пташників не хочуть спалювати більше палива, ніж це необхідно, але бажають підтримувати високий рівень продуктивності поголів’я. Для більшості господарств паливо є найбільшою статтею витрат протягом року. Тому оператори пташників схильні знижувати частоту вентиляції взимку, щоб заощадити паливо та знизити виробничі витрати.
Нездатність підтримувати належний мікроклімат у пташнику призводить до погіршення якості повітря та підвищення вологості підстилки. Це може викликати зниження продуктивності поголів’я, що негативно впливає на чистий прибуток. Завдання полягає в тому, щоб мати якомога нижчі витрати на паливо, але водночас забезпечити найкраще середовище для птахів. Цього досягають за допомогою мінімальної норми вентиляції: кількості свіжого зовнішнього повітря, яке має пройти через пташник для поглинання та видалення вологи.
Ключовий принцип зимової вентиляції полягає в тому, що тепле повітря утримує більше води, ніж холодне. Контрольована мінімальна норма вентиляції використовує обмежену кількість холодного, сухого зовнішнього повітря як губку (оскільки це повітря нагрівається всередині пташника) для поглинання вологи всередині приміщення. Селекційно-генетичні компанії зазвичай надають своїм господарствам рекомендації, як керувати та контролювати мінімальні норми вентиляції.
Неможливо контролювати вентиляцію, якщо приміщення не герметичне. Пташник, який не може досягти щонайменше 32–37 Па під час перевірки статичного тиску, використовуватиме надмірну кількість палива для підтримки цільової температури. І однаково ви не зможете підтримувати оптимальне середовище через потрапляння повітря в небажані місця, зокрема штори з неповним приляганням, тунельні стулки, припливні клапани або щілини навколо фундаментів, дверей тощо. Герметизація пташника та підтримання герметичної конструкції будівлі мають бути пріоритетом для забезпечення належної вентиляції в холодну пору року.
ПЕРЕВІРКА ГЕРМЕТИЧНОСТІ ПТАШНИКА ЗА ДОПОМОГОЮ СТАТИЧНОГО ТИСКУ
Спочатку обов’язково закрийте пташник так, щоб він був герметичним. Переконайтеся, що всі двері, припливні клапани, вентиляційні жалюзі й тунельні стулки герметично закриті. Деякі з них легко пропустити, якщо ви особисто не обійдете пташник і не перевірите все. Робота тунельних стулок та припливних клапанів із часом призводить до розтягування та ослаблення шнурів і кабелів, що спричиняє порушення герметичності по всій довжині отвору. Один невеликий отвір або щілина сама по собі може не зашкодити статичному тиску, але кілька щілин разом можуть суттєво вплинути на нього. Далі увімкніть вентилятор і запишіть показники статичного тиску з контролера або портативного повітряного диференціального манометра чи звичайного манометра.
Важливо перевірити й переконатися, що вентилятори працюють належно. Ремені й шківи мають бути щільно натягнуті й у належному стані. Щоб перевірити продуктивність кожного вентилятора окремо, треба здійснити перевірку й записати показники статичного тиску для кожного. Вентилятор, який працює неефективно, створюватиме нижчий статичний тиск, ніж інші вентилятори. Якщо постійно вмикають та вимикають одні й ті самі вентилятори для мінімальної вентиляції, вони, найімовірніше, зношуватимуться швидше, ніж, наприклад, останній вентилятор, який вмикали під час тунельної (літньої) вентиляції.
Певний рівень повітрообміну необхідний, оскільки птахам потрібне свіже повітря для дихання, а обігрівачам — кисень для горіння. Наприклад, на кожен кубічний метр спаленого газу виробляється певна кількість тепла, певна кількість вуглекислого газу та певна кількість води. Саме ця вода спричиняє багато проблем, з якими стикаються виробники.
За наявності маленьких курчат у пташнику і холодної погоди назовні утворення вологи може бути значним. Цю вологу необхідно видалити за допомогою вентиляції. Інакше є ризик отримати мокру підстилку, аміак, проблеми з диханням, подушечками лап, підвищений ризик зараження патогенами тощо.
ГЕРМЕТИЗАЦІЯ ПТАШНИКА
Якщо ви вирішили, що пташник потребує герметизації, але не бачите жодних очевидних протікань, тріщин чи дірок, можливо, варто розглянути можливість обкурювання пташника, щоб перевірити наявність щілин. Для цього потрібно повторити ту саму процедуру, що й під час перевірки на герметичність, але попросити помічника подати дим зовні будівлі. Дим проникне всередину пташника через тріщини та діри й зробить їх видимими всередині. Існують димогенератори, які під час запалювання утворюють густий дим.
ВЕНТИЛЯТОРИ ДЛЯ ПТАШНИКА
Вентилятори-розгінники — чудовий спосіб допомогти прискорити висихання підстилки та зменшити витрати на паливо до 25%, особливо в старих пташниках. Навіть у новіших пташниках можна заощадити майже 10% палива. Вентилятори-розгінники руйнують градієнт температури, що утворюється в пташниках. Тепле повітря підіймається вгору, тому найгарячіше повітря в пташнику є на рівні стелі. Вентилятори-розгінники змішують гаряче повітря з рештою повітря. Це забезпечує м’який рух гарячого повітря донизу та уздовж підстилки, сприяє її висушуванню і зменшенню часу роботи брудера.
Направте потік повітря вентиляторів-розгінників горизонтально до торцевої стіни або, можливо, трохи вгору до стелі (не вниз). Птахівники часто використовують вентилятори-розгінники по-різному: деякі господарства вмикають їх і вони безперервно працюють, натомість інші підключають їх до контролера, чергуючи їхню роботу з відкриванням вентиляційних заслінок. Вентиляторирозгінники допомагають знизити температурне розшарування, повертають гаряче повітря від стелі до підлоги. Це покращує видалення вологи з підстилки.
ЯК НОРМИ ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА ТЕМПЕРАТУРА ВПЛИВАЮТЬ НА ПТАШНИК
Норми вентиляції розробили для того, щоб урівноважувати надходження та втрати явного тепла (сухого тепла), а також надходження та втрати прихованого тепла (вологи). Джерелами явного тепла в пташнику є явне тепло птахів (тепло тіла), механічне тепло від освітлення, годівниць та двигунів вентиляторів, додаткове тепло від обігрівачів, а також сонячне тепло. Відчутні тепловтрати — це тепло, яке відводить вентиляція, втрати тепла будівлі через штори, клапани, стулки, двері, стіни та відчутне тепло, що використовують для випаровування води. Приховане тепло надходить у пташник разом із водяною парою від тварин (послід і дихання), з випаровування вологих підстилок, а також із припливним повітрям. Вентиляція видаляє це приховане тепло з пташника.
Часто постає питання: «Як довго потрібно забезпечувати мінімальну вентиляцію, щоб контролювати вологість у пташнику?» Діаграми та інструкції селекційно-генетичної компанії є хорошою відправною точкою. Однак слід враховувати й інші чинники. Треба стежити за станом підстилки, звертати увагу на її злежування окремими ділянками (особливо біля стін і під поїлками), а також на те, чи не прилипає підстилка до взуття. На жаль, часто трапляється так, що до того, як ви усвідомите наявність проблеми, вона вже майже не піддається контролю, щоб можна було її виправити. Тому підтримка належної відносної вологості всередині пташника може бути кращим варіантом.
Відносна вологість повітря має залишатися в межах від 50 до 70%. Якщо відносна вологість повітря наближається до 65%, треба розглянути можливість збільшення мінімальної норми вентиляції. Якщо відносна вологість повітря наближається до 50%, незначне зниження мінімальної норми вентиляції може запобігти надмірному запиленню підстилки. Недорогий вимірювач відносної вологості можна придбати приблизно за 10–20 дол., і він має бути доволі точним протягом двох років. У теплий зимовий день треба збільшувати мінімальну норму вентиляції у теплі післяобідні години, щоб висушити підстилку. Однак слід пам’ятати, що вночі треба повернути таймер до звичайних налаштувань вентиляції. Отже, найкраща відповідь на запитання «Як довго забезпечувати мінімальну вентиляцію?» така: «Стільки, скільки потрібно для правильного виконання роботи».
ЗАБЕЗПЕЧТЕ ХОРОШУ ВЕНТИЛЯЦІЮ З НАЛЕЖНИМ ТИСКОМ
Добра вентиляція залежить від правильного встановлення статичного тиску та ширини отвору припливних клапанів. Повітря повинно потрапляти через припливні клапани, рухатися вздовж стелі та проходити трохи далі за центральну ширину пташника, перш ніж опускатися. Це означає, що припливні клапани на бокових стінах повинні відкриватися на 40–60 мм. Щонайменше це призведе до недостатнього об’єму повітря для перенесення повітря до центру пташника. У результаті холодне повітря опускатиметься на підлогу, не встигнувши достатньо прогрітися, що створюватиме вологу підстилку й курчата переохолоджуватимуться.
Коли працюють вентилятори, тиск повітря всередині пташника завжди менший, ніж тиск зовні. Вентилятори виштовхують повітря з пташника, і повітря надходить через припливні клапани, щоб замінити повітря, що виходить. Це називається системою «негативний тиск». Статичний тиск — це різниця тиску між внутрішнім та зовнішнім повітрям. Здебільшого статичний тиск у пташнику завширшки понад 12 м може становити понад 37 Па для досягнення бажаних результатів. Однак що вищий статичний тиск, то інтенсивніше повинен працювати вентилятор, щоб подавати повітря в пташник. Продуктивність вентилятора зменшується зі збільшенням статичного тиску. Отже, існує компроміс: довжина проникнення струменя повітря проти швидкості потоку повітря вентилятора.
СТАН ПІДСТИЛКИ ВПЛИВАЄ НА УМОВИ В ПТАШНИКУ
Стан підстилки впливає на швидкість вентиляції в пташнику. Рекомендований селекційно-генетичною компанією показник аміаку може становити 20–25 ppm. Концентрація аміаку 50 ppm і вище є серйозною проблемою для добробуту птахів і може бути шкідливою для очей та дихальної системи молодих птахів. Шкоду, спричинену аміаком, неможливо виправити, і це призведе до значного зниження здоров’я та продуктивності птахів у всьому поголів’ї.
За правильного використання та в належних кількостях добавки до підстилки пригнічують утворення аміаку до того моменту, поки продукт не вичерпається.
ВИСНОВОК
Правильна програма мінімальної вентиляції має вирішальне значення для вирощування бройлерів у холодну пору року. Хоча спокуса зменшити вентиляцію, щоб заощадити паливо, є великою, варто зважати, скільки грошей буде втрачено через низьку продуктивність, підвищену смертність та зменшення забійної маси. Забезпечення належних мінімальних норм вентиляції в зимові місяці створить оптимальне середовище, яке сприятиме максимізації потенційного прибутку.
ДЛЯ ДОВІДКИ
Пташник розміром 18 х 100 м і площею 1800 м2 потребуватиме увімкнення вентиляції потужністю 33 980 м3/год, щоб належно перевірити його герметичність.
Матеріал з університету штату Міссісіпі надала компанія «Хог Слат»
Наше Птахівництво
